DSpace Repository

Communities in DSpace

Select a community to browse its collections.

Now showing 1 - 5 of 15

Recent Submissions

Ресурси психологічного благополуччя поліцейських в умовах воєнного стану
(Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича, 2026)
Гайдамашко Юлія Юріївна
У магістерській роботі проаналізовано сутність і структуру психологічного благополуччя працівників поліції в умовах воєнного стану. Розкрито теоретичні підходи до розуміння феномена благополуччя у гедоністичній та евдемоністичній перспективах, розглянуто основні моделі К. Ріфф, Е. Дінера та К. Кіза. Окреслено психологічні ресурси, що забезпечують стійкість і адаптацію поліцейських до стресу. Обґрунтовано вплив професійних і воєнних чинників на їхнє психічне здоров’я. Описано результати емпіричного дослідження рівня благополуччя, резилієнтності, емоційної саморегуляції, соціальної підтримки та копінг-стратегій. Представлено особливості взаємозв’язку внутрішніх і зовнішніх ресурсів як детермінант стійкості особистості. Розроблено рекомендації щодо розвитку психологічної стійкості та профілактики професійного виснаження.
Психологічні детермінанти відчуття самотності у жінок під час війни
(Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича, 2026)
Водоп'янова Ірина Володимирівна
Кваліфікаційна робота присвячена дослідженню психологічних детермінант відчуття самотності у жінок під час війни. Актуальність теми зумовлена масштабними соціальними змінами, втратами, вимушеною міграцією, розлукою з близькими та підвищеним рівнем стресу, які суттєво впливають на психоемоційний стан жінок в умовах воєнного часу. Відчуття самотності виступає важливим маркером психологічного неблагополуччя, що може призводити до погіршення якості життя, виникнення тривожних і депресивних реакцій та ускладнювати процес адаптації. У першому розділі роботи розкрито феномен самотності як психологічний стан, проаналізовано соціально-психологічні чинники її переживання, представлено типологію та види самотності. Окрему увагу приділено специфіці прояву самотності у жінок під час воєнних дій, зокрема її зв’язку з соціальною роллю, емоційними навантаженнями та особистісними ресурсами. Другий розділ містить методологічне обґрунтування дослідження, опис вибірки, методів і процедур діагностики. У третьому розділі наведено результати емпіричного дослідження жінок різного віку та соціально-демографічного статусу, визначено взаємозв’язки рівня самотності з особливостями соціального оточення та умов життя під час війни. Представлено програму психологічного консультування, спрямовану на зниження відчуття самотності та розвиток особистісних ресурсів. Результати дослідження можуть бути використані у роботі практичних психологів, волонтерських та соціальних служб, центрів психосоціальної підтримки, а також у подальших наукових дослідженнях, що стосуються психологічних наслідків війни.
Психологічні особливості тривожності дітей молодшого шкільного віку
(Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича, 2026)
Бурюк Олена Дмитрівна
У роботі проаналізовано теоретичні підходи до розуміння феномена тривожності та розкрито його психологічну сутність як багаторівневого емоційного стану, що відображає напруження й очікування небезпеки. Розглянуто вікові особливості проявів тривожності молодших школярів, окреслено її основні види, структуру та функції. Обґрунтовано взаємозв’язок рівня тривожності з індивідуально-психологічними, сімейними й соціальнопедагогічними чинниками. Описано результати емпіричного дослідження, які свідчать про переважання середнього рівня тривожності серед учнів молодшого шкільного віку. Представлено прояви страхів і тривожних реакцій у дітей, розроблено практичні рекомендації щодо профілактики й корекції підвищеної тривожності із застосуванням арттерапевтичних, ігрових та когнітивноповедінкових методів.
Дослідження рівня стресостійкості працівників поліції з ювенальної превенції у роботі з підлітками
(Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича, 2026)
Басараб Микола Миколайович
Дана наукова робота присвячена дослідженню стресостійкості працівників поліції з ювенальної превенції у процесі взаємодії з підлітками. У вибірку досліджуваних увійшли співробітники підрозділів ювенальної превенції Головного управління Національної поліції Чернівецької області, які здійснюють превентивну роботу з дітьми та підлітками. Вибірка досліджуваних складається з 28 осіб, віком від 18 до 50 років, які працюють на посадах поліцейських з ювенальної превенції області. У роботі розкрито сутність професійного стресу та фактори, що впливають на його рівень у представників ювенальної поліції. Описано психологічні особливості взаємодії поліцейських з підлітками, охарактеризовано чинники девіантної поведінки неповнолітніх та професійні вимоги до працівників ювенальної превенції. Проаналізовано рівень персональних ресурсів, особливості психоемоційного напруження та адаптивні механізми, що забезпечують ефективність професійної діяльності даної категорії поліцейських. Результатом дослідження стало підтвердження гіпотези про взаємозв'язок рівня стресостійкості поліцейських з ювенальної превенції від їх індивідуальноособистісних характеристик та досвіду роботи з підлітками, які і детермінують підвищену схильність до виникнення стресу
ДИСКРИМІНАЦІЯ У СФЕРІ ОПЛАТИ ПРАЦІ: НАЦІОНАЛЬНІ ТЕНДЕНЦІЇ ТА СВІТОВИЙ ДОСВІД
(Вакарюк Л.В., 2026Стаття поширюється на умовах ліцензії CC BY 4.0, 2026-01-08)
Вакарюк Людмила Василівна
раця є найважливішою умовою життєдіяльності сучасного соціуму. У сучасному світі її значення стає дедалі вагомішим. Із переходом до постіндустріального су-спільства та стрімким розвитком технологій на перший план виходять не лише фізичні зусилля, а й творчість, аналітичне мислення, інновації та здатність до безперервного навчання. Праця пе-ретворюється на засіб самореалізації та пошуку змісту життя, залишаючись при цьому головним критерієм оцінки внеску людини в цивілізаційний розвиток.Праця, звісно, потребує значних затрат нервової і фізичної енергії людини, результатом яких є створення необхідних для життя людини та її розвитку суспільства благ. Однак у суспільстві існують групи осіб, які мають нижчий рівень певних психофізіологічних характеристик. До них, зокрема, належать жінки, літні люди, матері малолітніх дітей тощо. Ці категорії громадян на ринку праці часто залежать від суб’єктивних рішень роботодавців під час відбору персоналу. Нерідко, навіть маючи переваги над іншими претендентами за рівнем освіти та професійного досвіду, вони залишаються без роботи або взагалі втрачають здатність працювати, зосереджу-ючись на веденні домашнього господарства. Така ситуація викликає диспропорцію на ринку праці та нестачу трудових ресурсів у деяких професіях. Тому зараз, коли економіка України, особливо в умовах війни, відчуває нестачу кваліфікованих кадрів у багатьох галузях, а значна частина чоловічих трудових ресурсів вибула з ринку праці у зв’язку з проходженням військової служби, особливої актуальності набуває вивчення гендерних диспропорцій, що виникають у сфері зайнятості та ринку праці