DSpace Repository :: Репозитарій

Фонди

Виберіть фонд, щоб переглянути його зібрання.

Зараз показуємо 1 - 5 з 15

Нові надходження

Evaluation of the ecological and geochemical condition of geosystems of subregions of Northern Bukovyna
(The 16th Edition of Present Environment and Sustainable Development Internationl Symposium (Iasi, 2021), 77-78., 2021)
Halyna KHODAN
Evaluation of the ecological and geochemical condition of geosystems of subregions of Northern Bukovyna. The 16th Edition of Present Environment and Sustainable Development Internationl Symposium
Ефективне природокористування і культурний ландшафт.
(ЧНКУ, 2021)
Віталій ПРИСАКАР, Галина ХОДАН, Аліна ДЯЧУК
Ефективне природокористування і культурний ландшафт.
On the Issue of International Legal Guarantees for Personal Data Protection in the Context of Hybrid Warfare
(Yuriy Fedkovych Chernivtsi National University, 2026-11-01)
Anastasiia Labyk
;
Mariia Stroich
У статті досліджується комплексна проблема захисту персональних даних людини в умовах сучасних збройних конфліктів, зокрема крізь призму концепції гібридних війн. Актуальність дослідженої теми зумовлена швидкими темпами цифровізації, удосконаленням технологій штучного інтелекту та активним впровадженням їх у військову сферу, що зумовлює докорінні зміни у методах та засобах ведення воєнних дій, а також власне меті збройного конфлікту. На сьогодні інформаційний вплив та психологічний тиск на населення ворожої сторони, які не завжди супроводжуються безпосереднім збройним нападом, набувають статусу невід’ємної складової будь-якого військового конфлікту ХХІ століття. У ході дослідження проаналізовано концепцію гібридної війни, яка розкривається через сукупність таких характерних рис як асиметричність, масштабне залучення недержавних суб’єктів, латентність, поєднання засобів військової і невійськової боротьби та інших. Особливу увагу приділено ролі генеративного штучного інтелекту в контексті зростання кіберзагроз. Зосереджено увагу на тому, що несанкціонований доступ до персональних даних осіб у ході збройного конфлікту дозволяє його сторонам здійснювати точковий психологічний вплив на групи населення чи окремих осіб, маніпулювати суспільною думкою через поширення дезінформації та «дипфейків», а також застосовувати незаконну фільтрацію та терор щодо населення. Здійснено аналіз чинної міжнародно-правової бази щодо охорони персональних даних в умовах конфлікту. Досліджено положення міжнародного гуманітарного права, зокрема положення IV Женевської конвенції 1949 року. Встановлено, що норми МГП не містять спеціальних положень для захисту оцифрованої інформації, а серед дослідників досі тривають дискусії щодо визнання цифрових даних «цивільним об’єктом», що значно ускладнює кваліфікацію дій ворога у кіберпросторі як порушення міжнародного гуманітарного права. Досліджено положення спеціальних міжнародних актів, які регулюють питання захисту даних. Визначено, що передбачена ними можливість відступу від окремих зобов’язань у даній сфері може призводити до зловживань держав, прихованих за необхідністю забезпечення національної безпеки та оборони. Зазначено, що міжнародне право прав людини через положення міжнародних актів та прецедентну практику ЄСПЛ встановлює загальні гарантії щодо дотримання критеріїв законності, суворої необхідності та пропорційності при втручанні у право людини на захист персональних даних.
Соціопсихологічні деструкції кібербулінгу серед молоді в модерному інформаційному просторі України
(https://academy-vision.org/index.php/av/article/view/3451/3278, 2026-08-01)
Світлана Сильверстівна Доскач, Алла Олександрівна Якуніна, Дмитро Олексійович Десна
Явище кібербулінгу набуває поширення одночасно з розвиткомінформаціи но-комунікаціи них технологіи , зростанням впливу соціальних мереж тасуспільним поступом. Дослідження зосереджене на аналізі ключових соціальних тапсихологічних наслідків для молоді феномену кібербулінгу як сучасної комунікативної практики в сучасному інформаціи ному середовищі. У статті зауважено, що кібербулінгвбачаєтьсяоднієюзформборотьбизавладутаправодомінуваннявпроцесісоціальної взаємодії . Визначено основну мету кібербулінгу – спричинення психологічної шкоди.Виокремлено основні практичні шляхи и ого реалізації та наи більш поширені форми,такі як зведення наклепів, флеи мінг, ошуканство, обмовлення, харасмент, остракізм,кіберпереслідування, самозванство, видурювання та розповсюдження конфіденціи ної інформації ,хепіслепінг.Зауважено,щопоширеннюявищакібербулінгусприяєнадмірназалежність молоді від Мережі та інформаціи ного простору, що значно впливає наповедінкові патерни молодої людини та потенціи но може стати причиною суттєвихдеструкціи . У дослідженні виділено основні соціальні (деградація освітнього процесу,соціальнаізоляція,поведінковізмінитаінші)тапсихологічні(хронічнии стрес,депресіята тривожність, емоціи не виснаження, посттравматичнии стресовии розлад тощо)наслідки кібербулінгу для сучасної молоді. Обґрунтовано особливу загрозу синергії аспектів фізичного, психологічного та кібернасильства. Доведено деструктивнии характервпливусоціально-психологічнихвикликіввумовахтривалої повномасштабної віи ни, що сприяють підвищенню рівня агресії , знижують резильєнтність,стресостіи кість та рівень соціальної адаптивності. Зауважено низьку ефективністьтрадиціи них підходів до запобігання булінгу в освітньому середовищі, недієвість існуючої системи соціально-психологічної підтримки молоді та інтервенції в умовахпсихологічного перевантаження та соціальної напруженості, що підсилює наслідкикібербулінгу. В дослідженні запропоновано основні напрямки ефективної протидії руи нівному впливу кібербулінгу на молоде покоління в сучасних умовах розвиткуінформаціи ногосередовища
ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ АРХІТЕКТУРНОЇ ОСВІТИ В УКРАЇНІ
(Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича, 2026-11-03)
Захід організовано Чернівецьким національним університетом імені Юрія Федьковича за підтримки Міністерства культури та інформаційної політики України, Міністерства освіти і науки України та Українського національного комітету ІКОМОС, під патронатом Національної комісії України у справах ЮНЕСКО. Метою науково-методичної конференції стало обговорення актуальних проблем, сучасних тенденцій і перспектив розвитку архітектурної та мистецької освіти в Україні, удосконалення підходів до підготовки фахівців у галузях архітектури, містобудування, дизайну та реставрації, а також сприяння обміну науково-педагогічним досвідом між закладами вищої освіти. Особливу увагу приділено питанням модернізації освітніх програм, упровадження інноваційних методів навчання, інтеграції української архітектурної освіти до європейського освітнього простору, збереження культурної спадщини, міждисциплінарної взаємодії та формування професійних компетентностей майбутніх фахівців в умовах сучасних суспільних викликів і повоєнного відновлення України. У збірнику представлено тези доповідей учасників конференції, присвячені теоретичним, методологічним і практичним аспектам розвитку архітектурної освіти, актуальним питанням освітньої діяльності, наукових досліджень та професійної підготовки здобувачів вищої освіти. Видання адресоване науково-педагогічним працівникам, дослідникам, архітекторам, дизайнерам, фахівцям у сфері збереження культурної спадщини, аспірантам, здобувачам вищої освіти та в сім, хто цікавиться сучасними тенденціями розвитку архітектурної й мистецької освіти в Україні.