DSpace Repository

Communities in DSpace

Select a community to browse its collections.

Now showing 1 - 5 of 15

Recent Submissions

Австрійська регіональна література 1930-40-х рр.: між літературою „крові та землі” й „асфальтною літературою”
(ЧНУ ім. Ю. Федьковича, 2017)
Isapchuk, Yulia
Досліджуються основні етапи становлення австрійської регіональної літератури першої половини ХХ ст. Акцентується увага на зміні конотації зазначеного напряму у дотику до суспільно-політичного розвитку країни 1930–40-х рр. Наголошується на спільних і відмінних рисах „гайматкунст” в кайзерівській Німеччині та „провінцкунст” у габсбурзькій Австро-Угорщині, де назва останнього додатково підкреслює основоположну просторову спрямованість та відстороненість від культури великих міст. Простежується перехід німецькомовної регіональної літератури після першої світової війни у бік народно-патріотичного спрямування як підготовки до літератури „крові та землі” („Blut-und-Boden-Literatur”). Підкреслюється сприйняття та інтерпретація терміна „асфальтна література” („Asphaltliteratur”) адептами націонал-соціалістичної естетики. Звертається увага на успадкування культурної традиції регіонального мистецтва після завершення другої світової війни.
Опозиція центру й периферії, або провінція versus метрополія в сучасному літературознавстві
(2016)
Isapchuk, Yulia
У статті проаналізовано характер взаємодії бінарної пари центр і периферія на основі іманентної амбівалентності її складників. Окреслено вивчення цих явищ у німецькомовному літературознавстві на фоні опрацювання теми батьківщини та регіону в художній літературі. Простежено означену проблематику в сучасній російській гуманітаристиці з виокремленням концепту російської провінції як національного феномену, що супроводжується теоретичним обґрунтуванням загального бачення образу провінції. Висвітлено також дослідження цього концепту в українському науковому дискурсі. Здійснено спробу термінологічно увиразнити провінцію та метрополію як сучасні літературознавчі поняття. Наголошено на важливості становлення провінціології як нового міждисциплінарного напряму гуманітарних наук.
4. Ісапчук, Ю. Інґеборґ Бахман та «Дім Австрія»: долання кордонів у прозі авторки. Наукові праці. Серія «Філологія. Літературознавство», т. 301, вип. 289, 2017, с. 24–29.
(2017)
Isapchuk, Yulia
На основі повісті «Три дороги до озера» та незавершеного роману «Книжка Франци» здійснено аналіз авторської рецепції та інтерпретації поняття «Дім Австрія», що на лежить до одного з конститутивних елементів у світобаченні та творчості австрійської письменниці І. Бахман. Підкреслено його безпосередній зв’язок з концептом «габс бурзький міф» в австрійській літературі ХХ ст. Наголошено на значенні для письменниці багатонаціонального феномену клаґенфуртської провінції як частини колишньої Дунайської монархії, що розглядається нею власною моделлю бачення «габсбурзького міфу», зверненого у майбутнє, а не у минуле. Звернено увагу на проведенні паралелі до бахманівської ментальної моделі подолання кордонів з конкретним матеріальним об’єктом – будинком у фіктивному селі Galicien. Виходячи з ідей Г. Башляра, пропонує ться вважати це успадковане обійстя героїв роману письменниці прикладом топофілії у тексті.
Інґеборґ Бахман та слов’янський світ: точки перетину / дотику
(2015)
Isapchuk, Yulia
Аналізується проза австрійської письменниці ХХ ст. Інґеборґ Бахман на основі сприйняття нею концепту „слов’янський світ”. Основна увага зосереджується на оповіданні „Хрест Гондіча”, незавершеному романі „Книжка Франци” та повісті „Три дороги до озера”, які належать до раннього та пізнього періоду її творчості, що і обумовлює їх вибір у даній розвідці. Підкреслюється, що особливості персоносфери, топосу, мови, а також залучення автобіографічних моментів з життя І. Бахман розкривають сутність даного явища.
Вставна легенда „Таємниці принцеси Каґранської” Інґеборґ Бахман в аспекті духовного простору авторки
(2016)
Isapchuk, Yulia
Аналізуються особливості жанру та персоносфери вставної легенди «Таємниці принцеси Каґранської» з роману «Маліна» Інґеборґ Бахман в аспекті духовного простору письменниці. Підкреслюється утопічна спрямованість зображуваного хронотопу у контексті історії Австрії як спадкоємиці Габсбурзької монархії. Акцентується увага на концептуальній важливості цього тексту для роману «Маліна» та розуміння усієї творчості авторки.