Особливості життєстійкості соціальних працівників під час війни

Abstract

У кваліфікаційній роботі розглянуто поняття життєстійкості, резильєнтності соціальних працівників під час війни; описано психологічні особливості та механізми збереження стресостійкості фахівців соціальної сфери; визначено взаємозв’язки між рівнем резильєнтності, копінг-стратегіями та професійною життєстійкістю. Доведено, що високий рівень резильєнтності сприяє формуванню професійної життєстійкості та знижує ризик психічного вигорання. Виявлено позитивну кореляцію резильєнтності з окремими неадаптивними копінгами як тимчасовими захисними реакціями на стрес в період війни. Розроблено практичні рекомендації щодо психологічної підтримки та розвитку життєстійкості соціальних працівників під час війни. Отримані результати мають прикладне значення для системи підготовки та супроводу фахівців соціальної сфери, що працюють у зонах підвищеного ризику.