Концептуалізація людиноцентризму в публічному врядуванні крізь призму правового статусу отримувача адміністративних послуг

Abstract

Публічне врядування є поєднанням діяльності інститутів публічної влади та громадянського суспільства задля забезпечення самокерованості суспільної системи та її розвитку. Базовою засадою публічного врядування в Україні є людиноцентризм. Принцип людиноцентризму знаходить своє втілення у окремих положеннях законодавства про адміністративні послуги. Із погляду законодавця адміністративна послуга існує для реалізації, набуття, зміни або припинення прав і/або здійснення обов’язків особи. Питання набуття прав особи безпосередньо стосується реалізації принципу людиноцентризму, що сам по собі вимагає утвердження прав людини.

Людиноцентризм варто розглядати як визначальний принцип надання адміністративних послуг, а отже і правового статусу отримувача адміністративних послуг.

Проблемою є те, що переліку прав та обов’язків отримувачів адміністративних послуг чинне законодавство не містить. Це є суттєвою вадою та значною законодавчою прогалиною, що вимагає негайного усунення з боку законодавця. Йдеться не лише про необхідність затвердження орієнтовного переліку прав суб’єктів звернення, а також вичерпного переліку їх обов’язків.

Аспектом правового статусу отримувача адміністративних послуг, що вартий значної уваги, є можливість оцінки ним якості надання таких послуг, що слід розглядати як його право. Вадою є відсутність законодавчого закріплення права здійснювати таку оцінку з боку отримувача адміністративних послуг.

Проблеми правового статусу отримувача адміністративних послуг безпосередньо стосуються прав отримувача адміністративних послуг, а отже є перепоною для реалізації принципу людиноцентризму в цій сфері та у публічному врядування загалом.