МОТИВАЦІЙНІ МЕХАНІЗМИ У СФЕРІ ТРУДОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.

Abstract

У статті розкриваються мотиваційні механізми у сфері трудової діяльності. Зауважується, що мотивація займає основне місце в структурі особистості, включаючи всі її структурні елементи: характер, емоції, складні психологічні процеси. Аналіз мотивів, виявлення факторів, що впливають на поведінку людини, дозволяє державі більш ефективно регулювати суспільні відносини, створює більше можливостей впливати на свідомість і поведінку людини. Підкреслюється, що саме мотивація праці спонукає людину до діяльності і надає цій діяльності певний орієнтир, спрямованість, направлену на досягнення певної мети. У свою чергу праця завжди була і буде корисною діяльністю, що спрямована на отримання заздалегідь наміченого результату. Тому досягнення саме запланованих результатів буде виступати мотивом трудової діяльності. Тобто ефект від праці і завдяки праці є спонукальним не тільки чинником, а й свідомою підставою трудової діяльності. Необхідно відзначити, що мотивація, притаманна тільки праці як виду діяльності. Констатується, що мотивація – це сукупність мотивів, які під впливом об'єктивних та суб'єктивних чинників спрямовують людину здійснювати певні дії. Основна мета мотивації у практиці мотивованої діяльності це застосування різних підходів до вирішення проблем праці та управління залежно від конкретної ситуації та у побудові ефективної системи мотивації і забезпеченні її стійкості трудових відносин. Доводиться, що мотивація трудової діяльності є сукупністю внутрішніх інтересів, потреб, цінностей, норм поведінки, а також мотивів, і зовнішніх факторів впливу – стимулів підвищення трудової активності. Таким чином мотивація є прагненням людини-праці задовольнити свої потреби. Відповідно, зміст мотивації праці необхідно розкривати насамперед, з потреби. Задоволення потреб людинипраці є обов’язком держави, саме вона, як правова і соціальна держава повинна нести відповідальність за гідне життя, а не існування.