Лексико-граматичні особливості прямого мовлення персонажа-трикстера у художньому дискурсі (на матеріалі збірки Ніла Геймана «Скандинавська міфологія»)

Abstract

Статтю присвячено аналізу лексико-граматичних особливостей прямого мовлення персонажа-трикстера у художньому дискурсі. Матеріалом дослідження слугувала збірка оповідань Ніла Геймана "Скандинавська міфологія". Нами здійснено аналіз наукових напрацювань з проблематики персонажного мовлення з метою формулювання теоретичних засад вивчення прямого мовлення персонажа-трикстера, вивчення лексичної канви та граматичних конструкцій, ужитих у прямому мовленні персонажа, розгляд отриманих результатів та формування висновків. Об’єктом дослідження є персонаж-трикстер Локі, один з головних героїв збірки Ніла Геймана «Скандинавська міфологія», та його пряме мовлення, зокрема, лексико-граматичні особливості. Аналіз лексичних і граматичних особливостей прямого мовлення персонажа-трикстера уможливлює висновки про використання у персонажному мовленні переважно нейтральної лексики з метою спростити комунікацію та збільшити вплив головного героя на інших персонажів. Водночас відзначаємо, що мовну характеристику Локі у досліджуваному творі формує не лише лексика, але й виразні граматичні ознаки на рівні синтаксису та морфології. У персонажному прямому мовленні переважають прості речення та розповідні конструкції, і вживаються дієслова на позначення активної дії. Саме ці лексико-граматичні особливості надають мовленню персонажа динамічності та експресивності. Такий стиль мовлення Локі допомагає підкреслити його характер та роль у художньому тексті, створити унікальний образ трикстера, який привертає увагу читача і відображає його життєрадісну та енергійну натуру. Здійсненний аналіз персонажного мовлення цього героя показує, що лексико-граматичні особливості мовлення персонажа-трикстера грають важливу роль у створенні художнього образу та динаміки дії у тексті збірки. Це дослідження може використовуватись філологами, культурологами та пересічним читачам, які проявлять зацікавленість у вивченні літературних персонажів та їх мовленнєвих особливостей.