Використання логоказок у процесі логопедичної роботи з дітьми дошкільного віку із порушеннями мовлення

Abstract

Кваліфікаційну роботу присвячено теоретичному обґрунтуванню та експериментальній перевірці ефективності використання казки як засобу розвитку зв’язного мовлення дітей старшого дошкільного віку із загальним недорозвитком мовлення (ЗНМ) III–IV ступенів. Мета дослідження – визначити особливості формування комунікативної компетентності дітей дошкільного віку з порушеннями мовлення шляхом використання засобів казкотерапії, зокрема логоказки, у процесі логопедичної корекції. У дослідженні проаналізовано психолого-педагогічні основи розвитку мовлення, визначено сутність понять «казкотерапія», «логоказка», «комунікативна компетентність», обґрунтовано методичні можливості казкотерапії як засобу комплексного впливу на емоційно-мовленнєву сфери дитини. Експериментальним дослідженням доведено, що систематичне впровадження логоказок у процес логопедичного заняття забезпечує активізацію мовленнєвої ініціативи, розширення словникового запасу, вдосконалення граматичних структур, розвиток зв’язного монологічного мовлення. Отримані результати продемонстрували достовірну позитивну динаміку в рівнях мовленнєвого розвитку дітей експериментальної групи порівняно з контрольною групою. Практичне значення дослідження полягає в розробці та апробації методичної системи використання логоказки в корекційно-розвивальній роботі з дітьми старшого дошкільного віку із ЗНМ. Запропоновані методичні рекомендації можуть ефективно застосовуватися логопедами, вихователями, дефектологами дошкільних навчальних закладів. Результати дослідження підтверджують, що цілеспрямоване використання казкотерапії сприяє розвитку зв’язного мовлення, формуванню комунікативної компетентності, загальному мовно-емоційному зростанню дітей дошкільного віку із загальним недорозвиненням мовлення.