СТУПЕНІ АДВЕРБІАЛІЗАЦІЇ ІМЕННИКІВ В УКРАЇНСЬКІЙ МОВІ: ВІД ФРАЗЕОЛОГІЧНОГО КОНТЕКСТУ ДО СИНТАКСИЧНОЇ ДЕРИВАЦІЇ

Abstract

У статті описано адвербіальні лексеми з порівняльно-уподібнювальною семантикою, утворені на основі безприйменникових форм О. в. іменників. До уваги взято ті лексичні одиниці умовами функціонування і закріплення яких є фразеологічні контексти. Саме фразеологічні контексти фіксують не тільки семантичний розвиток іменника, тобто семантичну деривацію, але й забезпечують такі синтагматичні та синтаксичні умови, що призводять до утворення нового слова ‒ адвербіальної лексеми ‒ внаслідок морфолого-синтаксичного способу на основі образної синтактико-лексичної мотивації. Відтворюваність образних прислівників у складі фразеологічних сполук зумовлює поступове виокремлення їхнього самостійного значення.

This article describes adverbial lexemes with comparative-assimilative semantics formed from non-prepositional forms of ablative case of nouns. There are paid attention to those lexical items conditions of function and fixing of which is phraseological contexts. Phraseological contexts fix not only semantic development of noun namely semantic derivation, but provide such syntagmatic and syntactic conditions, which lead to word formation – adverbial lexeme ‒ due to morphological and syntactic method based on syntactic and lexical figured motivation. Figurative idiomatic adverbs reproducibility consisting of phraseological compounds causes a gradual separation of their self-importance.