Кримінально-правова й адміністративно-правова відповідальність нотаріуса: порівняльно-правовий аналіз.

Abstract

У розділі монографії проведено порівняльно-правовий аналіз кримінально-правової та адміністративно-правової відповідальності нотаріуса. Установ-лено, що комплексний характер юридичної відповідальність нотаріуса пояснюється тим, що, будучи уповноваженим державою на реалізацію 133публічно-правової функції, нотаріус відповідає за правомірність своєї діяльності як перед заявниками, так і перед суспільством в цілому. Аналіз кримінального законодавства України показує, що воно не знає такого окремого поняття, як «злочини у сфері нотаріальної діяльності». Кримінально-правова відповідальність нотаріуса свою значимість набуває у зв'язку з інтенсивним реформуванням законодавства, яке відбувається протягом останнього часу, –реформою у сфері реєстрації речових прав на нерухоме майно і бізнесу, а також делегування державою спеціальних повноважень нотаріусу. Це спонукає до значного розширення кола злочинів, спеціальними суб'єктами яких можуть бути як державні, так і приватні нотаріуси як особи, на яких покладено виконання функцій держави. Основна причина наявних відмінностей у межах криміналізації суспільно небезпечних діянь, скоєних суб'єктами нотаріальної діяльності, полягає в наділенні останніх різним кримінально-правовим статусом: державні нотаріуси та інші суб'єкти нотаріальної діяльності є посадовими особами, тоді як приватні нотаріуси не визнаються такими. Адміністративно-правова відповідальність нотаріуса втілює негативну реакцію з боку уповноважених суб'єктів на окреслені в законі правопорушення (проступки) у сфері професійної діяльності нотаріуса, а також на корупційні адміністративні правопорушення, які пов'язані з такою діяльністю. Адміністративно-правова відповідальність нотаріуса полягає в застосуванні (з дотриманням установленої процедури) до нотаріусів як винних осіб передбачених законом санкцій –адміністративних стягнень. Отже, адміністративну відповідальність нотаріуса можна визнати як гарантію і засіб забезпечення прав і законних інтересів громадян і юридичних осіб під час учинення нотаріальних, реєстраційних дій, а також суспільних (державних) інтересів –під час здійснення первинного фінансового моніторингу.