Синтаксичні засоби оформлення епістолярного дискурсу Ольги Кобилянської.

Abstract

У статті здійснено систематизацію й аналіз синтаксичних засобів оформлення епістолярного дискурсу буковинської письменниці кінця ХІХ – початку ХХ ст. Ольги Кобилянської. Актуальність дослідження зумовлена необхідністю ґрунтовного вивчення мовної організації листів письменниці, що уможливить подальше вивчення творчої спадщини авторки як цілісної творчої особистості При дослідженні використано загальнонаукові методи аналізу, опису, узагальнення, а також лінгвістичні методи: структурно-семантичний, функційно-стилістичний, типологічний. Встановлено, що письменницький епістолярний дискурс є благодатним матеріалом для обґрунтування антропоцентричної концепції мовних студій, адже у ньому якнайточніше відбито внутрішній світ автора не лише в момент написання листа, а й загалом. Епістолярні тексти Ольги Кобилянської мають специфічну структуру, в якій чимала роль відведена синтаксичному рівню мови. Серед синтаксичних побудов, що беруть участь в оформленні епістолярної дистантної комунікації і є репрезентантами авторської модальності епістолярних текстів письменниці, ми виокремили структури з інверсією, які уможливлюють актуалізацію окремих компонентів епістолярної пропозиції; риторичні фігури, з допомогою яких в епістолярному дискурсі реалізується, окрім комунікативної, фактична, перлокутивна, волюнтативна функції; речення зі вставними і вставленими компонентами, що є маркерами суб’єктивної модальності й презентантами категорії автора епістолярного дискурсу, а також вносять у зміст епістолярного висловлення додаткові відтінки; парцеляцію, за допомогою якої підсилюються, увиразнюються різноманітні смисли; незакінчені речення тощо. За допомогою різних синтаксичних конструкцій в епістолярному дискурсі Ольги Кобилянської зреалізовані комунікативні інтенції прохання, вибачення, подяки. З’ясовано, що лінгвістичний аналіз епістолярної спадщини Ольги Кобилянської має широкі перспективи, які полягають в систематизації й описі лексичних, фонетичних, графічних, словотвірних, морфологічних засобів оформлення листовної комунікації.