Метафорика драматичних творів Лесі Українки

Abstract

Дослідження присвячене аналізу метафорики у творах Лесі Українки в контексті сучасних лінгвістичних підходів. У роботі здійснено комплексний огляд мовної специфіки драматичних творів письменниці, розглянуто структурно-семантичні особливості метафор, а також їхній вплив на формування української літературної традиції. Особливу увагу приділено загальновживаним метафорам, закріпленим у тлумачних словниках, та індивідуально-авторським метафорам, що стали невід'ємною частиною поетичного стилю Лесі Українки. У першому розділі проаналізовано наукові праці, присвячені мові творів Лесі Українки, та окреслено сучасні підходи в дослідженнях її метафорики. Описано роль метафор у створенні багатошарових смислових структур, які поєднують національні, культурні та філософські ідеї. Другий розділ розкриває структурно-семантичну специфіку метафор у драматичних творах Лесі Українки. Виокремлено основні типи метафоричних одиниць (іменникові, прикметникові, дієслівні) та їхні функції у побудові художніх текстів. Виявлено, що метафори використані як інструмент для передачі складних емоційних, філософських і соціальних ідей. Третій розділ присвячений вивченню загальновживаних і авторських метафор, зокрема їхньому закріпленню в тлумачних словниках. Продемонстровано, як через метафори Леся Українка не лише інтегрувала європейські літературні тенденції в національний контекст, але й заклала основи для збагачення української мовної традиції. Особливу увагу приділено індивідуальноавторським метафорам, які відображають унікальний стиль письменниці та її прагнення передати глибокі емоційні й філософські переживання.