Теоретичні засади педагогічного партнерства як одного з факторів ефективної взаємодії учасників освітнього процесу

Abstract

У статті розглянуто проблему партнерства між учасниками освітнього процесу. Показано роль партнерства у формуванні вчительського і учнівського колективу і між ними по лінії «вчитель-вчитель», «вчитель-учень», «учень-учень». Визначено методологічні підходи, на яких ґрунтується процес формування партнерських відносин в освітньому процесі навчального закладу. Такими підходами обрано системний, діяльнісний, акмеологічний, інтеграційний, праксеологічний. За основні методи обрано методи аналізу, синтезу, порівняння педагогічного експерименту. Показана роль кожного з підходів у досліджуваному процесі. Значна увага приділена загальнонауковим і специфічним принципам. Серед загальнонаукових принципів особлива увага приділена принципам науковості, доступності, послідовності і зв’язку теорії з практикою. Як специфічні принципи розглянуто : взаємна повага; доброзичливе ставлення один до одного;самостійності у прийнятті рішень розподілення лідерських обов’язків. Звернута увага на вимоги організації партнерства в школі і сім’ї. Основні вимоги та правила організації партнерства школи і сім’ї: соціально-педагогічне партнерство; формування життєвих і професійних цінностей; професіоналізм, забезпечення єдиних вимог батьків і учителів; гуманізація міжособистісних відносин в будь якому колективі;проявляти толерантність, добровільність, здатність до взаємодії між членами колективу. Вказується на значення систематичності у виконанні вимоги і правил співтовариства.