ВЗАЄМОДІЯ СУДОВОЇ ВЛАДИ ТА ГРОМАДСЬКОСТІ: ДЕЯКІ АСПЕКТИ ТЕРМІНОЛОГІЧНОЇ ВИЗНАЧЕНОСТІ

Abstract

У статті проаналізовано термінологічні особливості визначення понять «судова влада» і «громадськість» в контексті їх взаємовідносин. Сформовано підхід до визначення судової влади як самостійної гілки влади, що належить судам, які утворюють єдину судову систему, єдність якої забезпе- чується єдиними засадами організації та діяльності судів. Громадськість, в контексті взаємовідносин із судовою владою, визначено як групу людей, яка складається з окремих осіб і організацій, що діють згідно із національним законодавством або практикою, об’єднаних за певних обста- вин спільним інтересом для його захисту, які у взаємодії із судовою владою: по-перше, своїми діями приймають активну участь в житті суспільства та дер- жави; або по-друге, на чиї свободи, права, інтереси, обов’язки, можливості їх реалізації можуть вплинути або впливають рішення (дії, бездіяльність) судо- вої влади, її посадових і службових осіб. Окрему увагу приділено питанням типологізації поняття «громадськість» за ступенем її активності, юридичного зв’язку із державою, а також за рівнем організованості. Запропоновано найбільш прийнятну та ефективну форму взаємодії судової влади та громадськості, яка повинна носити характер діалогової, тобто форму спільної діяльності та взаємного позитивного впливу одне на одного, яка спря- мована на подолання суперечливості інтересів за допомогою фактичних зв’яз- ків прямої та опосередкованої комунікації, не заборонених чинним національ- ним та міжнародним законодавством. Крім цього розглянуто можливі рівні взаємодії судової влади та громад- ськості, які дозволять громадськості бути поінформованими про діяльність судової влади та бути почутими нею, а також приймати безпосередню участь в діяльності судової влади у формах, передбачених законодавством.