Соціальний аудит як інструмент сталого розвитку: визначення сфери, цілей та об’єктів

Abstract

У статті досліджено суть та зміст соціального аудиту, визначено сферу його застосування – відносини між соціально-економічними суб’єктами, предметом яких є виконання соціальних програм, проєктів й інших завдань задля досягнення оптимального результату суспільного розвитку. Ідентифіковано предметну сферу соціального аудиту в публічному, корпоративному, некомерційному та міжнародному секторах. Встановлено цілі соціального аудиту, що дозволяє деталізувати його фінансові та нефінансові об’єкти (соціальні програми та проєкти; персонал і трудові відносини; корпоративне управління та ділова етика; взаємодія із внутрішнім та зовнішнім середовищами; екологічна та гуманітарна політики тощо), що забезпечить можливість раціонального та оптимального підходу до вибору аудиторських процедур та методів контролю.