Впровадження елементів Реджіо-підходу (Reggio Emilia Approach) у дошкільну освіту України: роль третього вчителя та документування освітнього процесу

Abstract

Сучасна дошкільна освіта України перебуває на етапі інтенсивного реформування та інтеграції до європейського освітнього простору, що вимагає переосмислення традиційних підходів та активного впровадження світових педагогічних інновацій. У цьому контексті особливої актуальності набуває вивчення та адаптація Реджіо-підходу (Reggio Emilia Approach), який визнано ЮНЕСКО однією з найкращих освітніх філософій для раннього розвитку дитини. Актуальність дослідження зумовлена необхідністю наступних факторів: посилення суб'єктності дитини: Реджіо-підхід, на відміну від директивних моделей, розглядає дитину як компетентну, активну та відповідальну особистість, що є ключовим принципом Державного стандарту дошкільної освіти України (Базового компонента); трансформації освітнього середовища: в українських ЗДО існує потреба у створенні «третього вчителя» – естетично насиченого, функціонального та гнучкого середовища, яке стимулює дослідницьку діяльність, спілкування та самостійний вибір дітей, а не лише пасивно оточує їх; переходу до рефлексивного оцінювання: традиційна система контролю вимагає заміни на інноваційні методи фіксації та аналізу навчально-пізнавальної діяльності. Документування в Реджіо-підході є потужним інструментом, що забезпечує прозорість процесу, дозволяє вихователю здійснювати професійну рефлексію, а також візуалізує «100 мов дитини» для батьків та педагогічної спільноти. Таким чином, осмислення ролі «третього вчителя» та ефективних методів документування на основі зарубіжного досвіду є критично важливим для підвищення якості освітнього процесу та створення справді розвивального, інноваційного освітнього середовища в дошкільній освіті України.