Компетенція конституційних судів у питаннях конституційного контролю

Abstract

Через тему повноважень Конституційних судів ми розглянемо широкий спектр питань, пов’язаних із загальним балансом повноважень судів, способом, у який вони здійснюють свій контроль, способом їх передачі, обсягом їхніх повноважень, тощо. Конституційні суди часто наділяються широкими повноваженнями, які дозволяють їм втручатися у вирішення спорів між державними органами, а також у конфлікти, що стосуються відносин між державою та її складовими (федеративними державами, автономними регіонами, децентралізованими державами тощо). Необхідно додати контроль за стандартами – шляхом дії чи винятку, превентивного чи постериорного – і, нарешті, контроль за виборами та народними опитуваннями, у яких вони часто відіграють домінуючу роль. Таким чином, ці різноманітні суперечки складають «тверде ядро» повноважень Конституційних судів. Іноді до нього можна додати й інші. Тут необхідно наголосити на ролі конституційного судді як регулятора діяльності органів державної влади та як захисника основних прав. Регулювання діяльності органів державної влади та вирішення можливих конфліктів змушують Конституційні суди встановлювати обмеження, забезпечуючи повагу до розподілу влади та ієрархії норм, щоб відігравати роль арбітра у випадку конфлікту і, нарешті, гарантувати повне виконання кожною з владних повноважень відповідних повноважень. Компетенція, якою багато Конституційних судів наділені для вирішення конфліктів між державними органами, надає їм значні повноваження та дозволяє їм відігравати миротворчу роль у політичному житті. Таким чином, вони можуть бути покликані поставити під сумнів результат альянсу між виконавчою та законодавчою владою або, навпаки, вирішити розбіжності, які можуть виникнути між цими двома владами.