Особливості застосування алюзії як маркеру інтертекстуальності (на основі роману “Antkind” Чарлі Кауфмана)

Abstract

Магістерська робота аналізує функцію інтертекстуальності, підкреслюючи, що алюзії є ключовими маркерами цього феномену, у межах метамодерністської прози, використовуючи як матеріал роман «Antkind» Чарлі Кауфмана. Основним способом інтертекстуальної реалізації є алюзії, які змушують читача активно розшифровувати референси та надавати відсутню інформацію зі свого культурного знання. У процесі дослідження було ґрунтовно обґрунтовано теоретичні основи поняття алюзії та встановлено їхні основні функції, що виконуються у тексті роману. Специфічна особливість використання алюзій, що функціонують у метамодерністській прозі, полягала в їхній реалізації авторського задуму та розкритті прихованих підсюжетів, які демонструють головну ідею літературного твору. Текстові фрагменти дозволяють зробити висновок, що алюзії функціонують у тексті як денотації, зберігаючи попередньо існуючу інформацію для успішного залучення та сприйняття тексту читачами.