Проблема голодомору в романі Уласа Самчука «Марія» та повістях Тодося Осьмачки «Ротонда душогубців», «План до двору», «Старший боярин»: концепції художнього розкриття тоталітарних злочинів

Abstract

Магістерська робота присвячена аналізу проблеми Голодомору 1932–1933 років та інших тоталітарних злочинів, відображених у романі Уласа Самчука «Марія» і повістях Тодося Осьмачки «Ротонда душогубців», «План до двору», «Старший боярин». У роботі досліджується, як митці художньо осмислюють одну з найбільших трагедій української історії, використовуючи символіку, психологізм та історичні реалії. Автори творів порушують питання духовного, морального і фізичного знищення українського народу, що стало наслідком сталінського режиму, і розкривають складні соціально-психологічні колізії персонажів, поставлених перед екзистенційним вибором. Робота акцентує увагу на естетичних особливостях творів: епічності й документальності в «Марії», а також символізмі й модерністському підході в повістях Осьмачки. У дослідженні визначено їхній внесок у збереження історичної пам’яті та відображення національної ідентичності. Практичне значення роботи полягає у можливості її використання в освітньому процесі для глибшого розуміння еміграційної літератури, української історії та культури. Робота також відкриває нові перспективи для подальших досліджень літературних концепцій, що висвітлюють тоталітарні злочини.