ВИРАЖЕННЯ ФЕНОМЕНУ ЛЯЛЬКИ В СУЧАСНІЙ КУЛЬТУРІ

Abstract

Лялька міцно увійшла в життя людини з давніх-давен, будучи результатом уяви і продуктом людського настрою, допомагаючи самовираженню людини. Вона супроводжує нас все життя від перших хвилин і до смерті. У цьому сенсі лялька виступає феноменом культури. Вона є знаком, що фіксує накопичені моделі навколишньої дійсності, в ній відображається уявлення людини про себе саму, про світ, про процеси, що відбуваються в ньому. Лялька розвиває такий важливий психологічний аспект, як здатність до абстрагування, закладає фундамент для успішного прояву творчості в майбутньому, вже зрілому віці. Ляльки поєднують у собі різні функції: пізнавальну, розвиваючу, комунікативну, естетичну, ігрову. Існує безліч визначень феномена ляльки, однак жодне з них не можна вважати вичерпним, оскільки він мало розглядався в роботах мистецтвознавців, культурологів, істориків, етнографів, педагогів. На сьогодні поняття «лялька» так і не набуло чітко структурованої дефініції, але при цьому ніхто з дослідників не сумнівається, що лялька – це один із давніх архетипів, звернення до змісту якого допомагає в розкритті розуміння сутності людини та її культурного досвіду.