Лінгвостилістичні особливості ідіостилю Михайла Івасюка

Abstract

У кваліфікаційній роботі здійснено комплексний лінгвостилістичний аналіз художніх творів Михайла Івасюка з метою виявлення домінантних рис його індивідуального стилю та принципів художнього мовотворення. Визначено характерні особливості мовної організації прози автора, розглянуто специфіку функціонування стилістичних засобів, образних конструкцій та індивідуально-авторських новотворів. Проаналізовано систему художніх образів, зокрема її емоційно-експресивне наповнення, що сприяє створенню цілісної художньої картини світу та формуванню особливої естетичної атмосфери. Окреслено ключові тематичні, жанрові та структурні параметри текстів письменника, простежено взаємодію авторського наративу та персонажного мовлення. Особливу увагу приділено функціонуванню елементів розмовності, діалектизмів, етнографізмів та риторичних фігур, які визначають стильову своєрідність оповіді. Показано роль повторів, звертань, риторичних запитань, синтаксичної парцеляції й поліструктурності в організації текстів. Наголошено на важливості емоційної та інтимізованої тональності мовлення автора, що посилює психологізм творів та впливає на сприйняття читачем. Доведено, що ідіостиль Михайла Івасюка вирізняється образністю, ліроепічною композицією, емоційністю, діалогічністю та стилістичною багатоплановістю, що дозволяє розглядати його творчість у широкому контексті української художньої прози другої половини ХХ століття.