До проблем періодизації як методу історичного пізнання

Abstract

При дослідженні історичних подій, явищ, процесів та особистостей історику не обійтись без застосування такого методу осягнення історичного минулого, як періодизація. Остання становить особливий вид систематизації – таке впорядкування емпіричного та теоретичного історичного матеріалу, яке спрямоване на умовний поділ історичного процесу на завершені відрізки часу різної тривалості, що мають визначені хронологічні межі та певний історичний зміст, який ці межі обумовлює. Цінність періодизації в історичному пізнанні є очевидною, бо зумовлена можливістю отримання відповідей на фундаментальні питання: чому ми виділяємо саме такі відрізки часу, а не інакші; чим вони відрізняються між собою; які критерії використовуються при визначенні хронологічних меж і чи є ці критерії однаковими для різних відрізків; що є спільного й відмінного в історичному розвитку народів різних регіонів світу в цих часових рамках і чим ця спільність або відмінність зумовлені. Отримання цих відповідей веде до глибинного осягнення істориком сутності досліджуваної ним історичної реальності шляхом наповнення її емпірично сприйнятих форм історичним змістом, визначеним у відповідності з певною теорією історичного розвитку. Таким чином, періодизація відіграє надзвичайно важливу роль, причому не лише у дослідженні і викла-данні історії, але й у становленні особистості та фахових якостей дослідника і викладача.