Постать Володимира Яворівського в оцінці сучасників (на матеріалі спогадів та щоденників О. Гончара і Д. Павличка)

Abstract

Статтю присвячено аналізу мемуарного матеріалу сучасників В. Яворівського – О. Гончара і Д. Павличка, які залишили цінні з погляду літературознавства відомості про громадсько-політичну, публіцистичну та літературну творчість письменника. Завдяки щоденниковим записам О. Гончара та спогадам Д. Павличка увиразнюється творчий портрет В. Яворівського, залишивши помітний слід в історії українського політикуму та красного письменства. В. Яворівський із числа тих активних діячів, котрі своєю наполегливою, а то й виснажливою працею доклали значних зусиль до формування української державності. Наприкінці 1980-х років літератор належав до когорти української творчої інтелігенції, діяльність якої стала духовною основою незалежності України. У статті крізь призму творчих контактів В. Яворівського з О. Гончарем, Д. Павличком, розглянуто особливості творчого характеру та змальовано портрет політика у контексті подій українського державотворення, його участь в історії створення Народного Руху України. Зокрема деталізовано на щоденникових нотатках О. Гончара, котрий виокремлює ораторські здібності В. Яворівського, його вміння виступати з найвищих державних трибун в телей радіоефірах та влучними висловлюваннями, аргументованими роздумами над важливими і дискусійними питаннями впливати на найширше коло аудиторії. Мемуарні джерела засвідчують, що серед багатьох аспектів політичної і творчої діяльності В. Яворівського, актуальною залишалася боротьба за українську мову. Письменник не лише був причетний до створення проєкту Акту проголошення незалежності України, а й відстоював права державної мови, брав активну участь у підготовці відповідного закону. Питання державності української мови неодноразово порушувалося в публіцистиці В. Яворівського.