Децизійна детермінованість і норми для вирішення

Abstract

В статті дається відповідь на питання про те, в якому обсязі судові рішення є нормативно зумовленими(проблема децизійної детермінованості), яке продовжується в питанні про те, в чому, власне кажучи, полягає цянормативна зумовленість. Показано, що пошуки відповіді на ці два питання були особливо активними в німецькомовнихкраїнах в перші три десятиліття минулого XX століття. На перше питання існує три несумісні теоретичні відповіді:судові рішення повністю нормативно зумовлені, повністю нормативно незумовлені і нормативно зумовлені частково. Надруге питання одну із відповідей надав Є.Ерліх, запропонувавши концепцію норм для вирішення, яка не втратила свогозначення і сьогодні. Ця відповідь стосується часткової децизійної детермінованості. Її суть зводиться до того, що порядзі зв’язаним правознаходженням існує вільне правознаходження, причому в обох випадках йдеться про формуваннянорми для вирішення як результату репродуктивного зважування інтересів у першому випадку і продуктивного удругому. Продемонстровано, що питання про повну нормативну зумовленість в наші дні належним чином розв’язав Р.Алексі, причому з посиланням на норми для вирішення Є. Ерліха. Йдеться про побудову так званої правило/принципи-моделі правової системи, з одного боку, і про використання поняття внутрішнього і зовнішнього виправдання, з іншого.Норма для вирішення в такому разі стає результатом зважування принципів. Показано, що відповідь на питання про повну нормативну незумовленість судового рішення на практицііснувати не може, якщо судове рішення вважати нормою. Це пояснюється тим, що суддя може долучити – експліцитнийчи імпліцитний – деонтичний предикат в резолютивній частині судового рішення тільки за рахунок іншої норми, а саменорми для вирішення в тій чи іншій формі.Зроблено загальний висновок про те, що потенціал ідеї норм для вирішення Є. Ерліха є достатнім для –позитивного чи негативного – розв’язання проблеми децизійної детермінованості у всіх трьох випадках, тобто у разіповної детермінованості, повної недетермінованості і часткової детермінованості.