Теорія та практика функціонування загальних принципів сучасного міжнародного права: дис. … канд. юрид. наук:
Loading...
Date
Authors
Задорожна, Світлана
Journal Title
Journal ISSN
Volume Title
Publisher
Київський національний університет імені Тараса Шевченка. Київ
DOI
Abstract
Description
Сучасний глобальний світ знову перебуває на стадії переломного етапу. Непоодинокими є думки про зниження ролі та неефективність міжнародного права і, насамперед, його основоположних принципів. Міжнародне право сучасності розвивається як глобальне право людства, в якому держава вже не виступає як найефективніший та, тим паче, єдиний суб’єкт міжнародних відносин. Нове прогресивне міжнародне право – це не тільки міжнародний договір та звичай, все частіше новими регуляторами міжнародних відносин виступають сучасні джерела міжнародно-правового регулювання. Зростає роль міжнародних стандартів, резолюцій міжнародних організацій, а рішення органів міжнародного правосуддя набули неабиякого авторитету. Такі сучасні виклики зовсім не відправляють принципи міжнародного права на лаву запасних, навпаки, саме в сучасному міжнародному праві його принципи набувають нового подиху та нових забарвлень. Найрозповсюдженіше і сьогодні уявлення про принципи міжнародного права як про основоположні принципи закріплені в Статуті ООН та підтверджені у Декларації про принципи міжнародного права, що стосуються дружніх відносин та співробітництва між державами відповідно до Статуту ООН і ряді інших міжнародних документів. Більшість підручників з міжнародного права обмежують висвітлення саме такої кількості основних принципів у міжнародному праві. Однак сучасне міжнародне право давно переступило етап позитивістського уявлення про його природу, теперішні суб’єкти міжнародного права все частіше звертаються до норм м’якого міжнародного права. Нинішнє глобальне людиноцентристське міжнародне право увійшло в епоху демократично-ліберального, живого, еволютивно зумовленого права, що зароджується у самих відносинах, які постійно еволюціонують, розвиваються та змінюються. Такий характер швидкоплинних змін вимагає від міжнародного правопорядку відповідних новітніх регуляторів, які були б здатними пристосовуватися та відповідати викликам глобалізації. Зазначені процеси вимагають свого осмислення і теоретико-правового аналізу.