Лінгвокультурний імпліцитний контекст та засоби його вираження у перекладі Дж.К. Роулінг “Гаррі Поттер і філософський камінь”.

Abstract

Стаття розглядає поняття імпліцитного контексту та досліджує як перекладач його передає в українській мові. Лінгвокультурний імпліцитний контекст містить домислювану інформацію і робить твір більш зрозумілим для сприйняття. Матеріалом дослідження став переклад Віктора Морозова роману Дж. К. Ролінґ “Гаррі Поттер і філософський камінь”. Імпліцитний контекст передається за допомогою перекладацьких стратегій одомашнення та очуження. Стратегія одомашнення проявляється тоді, коли в мові перекладу вживаються культурно чи соціально марковані мовні одиниці, які є притаманними саме для мови перекладу. Стратегія очуження полягає у використанні у перекладі мовних одиниць зі значенням чи звучанням, які є властивими для мови оригіналу, або ж тими мовними одиницями, які є результатом художньої уяви та існують тільки в цьому творі. Було виявлено, що перекладач частіше використовує стратегію одомашнення, аніж стратегію очуження. Аналіз імпліцитності тексту здійснюється на рівні слів з загальним значенням, власних назв, фразеологізмів, ідіом, вигуків-звуків, вигуків-слів та вигуків-речень, авторських неологізмів, ненормативної лексики, діалектизмів та сленгу. У процесі дослідження були визначені групи досліджуваних слів та проведено їхній перекладознавчий аналіз. Виявлено, що при перекладі власних назв здебільшого використовується траскодування, при перекладі лексем на позначення їжі та одягу – перекладацька трансформація генералізації, при перекладі лексем на позначення побутових речей – синонімічний переклад, при перекладі фразеологічних зворотів, деякої ненормативної лексики та вигуків – еквівалентний переклад, тоді як при перекладі ідіом, іншої ненормативної лексики та вигуків здійснюється пошук аналогічного відповідника. При перекладі англомовних діалектизмів Віктор Морозов використав діалекти української мови, які притаманні певним регіонам України. Сленг в перекладі з’являється через трансформацію додавання. Для дослідників перекладу цікавим є різноманіття мовних одиниць, які використовує Віктор Морозов, для того, щоб передати імпліцитний контекст.