Етнофестивалі як засіб збереження і пропагування традиційної культури (на прикладі Чернівецької та Закарпатської областей) (ІІ)

Abstract

В даній статті автори розглядають сучасний феномен етнофестивалів як явище масової культури. Дослідники зазначають, що етнофестивалі в умовах сучасних глобалізаційних процесів з одного боку, виступають одним із засобів збереження унікальної етнокультурної самобутності народу, з іншого – як більш сучасні, демократичні, зрозумілі та доступні культурні заходи, що мають не лише значну перспективу та активно розвиваються в сучасному культурному процесі, а й відповідають нагальним потребам сьогодення. В першу чергу вони позитивно впливають на процес поширення етнографічної інформації та популяризацію культурно-мистецької спадщини. В межах узагальнення історіографічного дискурсу з означеної проблематики з’ясовано типологію, функції і завдання етнофестивалів, визначено роль і місце фольклорних колективів у пропагуванні святково-обрядової культури та передачі етнографічної спадщини наступним поколінням. Висвітлено головні тенденції і закономірності етнофестивального руху у Чернівецькій і Закарпатських областях як прикордонних регіонах де в умовах поліетнічності населення і тривалої міжетнічної взаємодії збереглася колоритна традиційна побутово-обрядова культура, репрезентована в масових фольклорно-етнографічних дійствах.