ФОРМАЛЬНІ ТА ФОРМАЛЬНІ ІНСТИТУТИ СТРАХОВОГО РИНКУ

Abstract

Мета. Визначення суті, різновидів та ролі формальних і неформальних інститутів страхового ринку.

Методика дослідження. Методичною базою проведеної роботи стали: системний підхід до дослідження формування та функціонування формальних і неформальних інститутів страхового ринку; діалектичний метод пізнання та групування для визначення різновидів формальних і неформальних інститутів, що сформувались і забезпечують розвиток страхових взаємовідносин. Методи індукції та дедукції використовувались з метою узагальнення суті й ролі інститутів страхового ринку відповідно до положень економічної теорії та страхової справи. Шляхом порівняльного методу були встановлені відмінності формальних та неформальних інститутів страхового ринку. Задля здійснення теоретичних узагальнень, формування висновків з проведеного дослідження використовувався абстрактно-логічний метод.

Результати дослідження. Наведено результати емпіричного аналізу формальних і неформальних інститутів, під впливом яких сформувався та функціонує на даний час страховий ринок. Зазначено, що головною умовою досягнення успіху у розбудові суспільно-економічної системи є дотримання балансу при використанні різних формальних і неформальних інститутів, враховуючи їх рівні розвитку та направленість дії, рівень технологічного розвитку, соціальних і політичних умов функціонування. Визначено, що формальні інститути страхового ринку є чітко зафіксованими, регулюються публічними механізмами захисту та обов’язкові для виконання всіма економічними суб’єктами, задіяними в процесі страхування. Сформульовано, що неформальні інститути страхового ринку – неписані та незадокументовані норми і правила, які формують поведінку економічних суб’єктів страхового ринку з приводу створення, купівлі-продажу та споживання страхових послуг. Запропоновано розподіляти формальні і неформальні інститути страхового ринку на базові та специфічні, враховуючи особливості функціонування страхового ринку та специфіку страхових взаємовідносин. Обґрунтовано необхідність врахування сфери впливу діючих формальних і неформальних інститутів страхового ринку задля поліпшення якості надання страхових послуг та зростання ефективності роботи учасників страхового ринку.

Наукова новизна результатів дослідження. Враховуючи особливості страхової справи, чітко виділено формальні і неформальні інститути страхового ринку, з наступним їх розподілом на базові та специфічні.

Практична значущість результатів дослідження. Результати проведеного дослідження можуть слугувати базою для подальших наукових розробок у цій галузі та будуть корисними для страховиків, наглядового органу, інших учасників страхового ринку у частині поліпшення якості страхових послуг, визначення напрямів розвитку страхового ринку та ефективності роботи його учасників, що сприятиме зростанню довіри до страхового ринку.