УПРАВЛІННЯ ПЕРСОНАЛОМ ЯК НЕВІД’ЄМНИЙ КОМПОНЕНТ ПУБЛІЧНОЇ СЛУЖБИ В УКРАЇНІ ТА ІЗРАЇЛІ: ПОРІВНЯЛЬНО-ПРАВОВЕ ДОСЛІДЖЕННЯ

Abstract

На початку 2010-х років розпочалась масштабна реформа державної служби: уряд Ізраїлю ухвалив рішення (Рішення 3756) про системні зміни для покращення планування та реалізації політики та підвищення гнучкості у діяльності публічної влади. Через кілька місяців уряд створив комітет на чолі з Уповноваженим з питань державної служби, до якого залучили представників Офісу Прем’єр-міністра, Генерального директора, Міністерства фінансів, Бюджетного директора, Керівника з питань заробітної плати та трудових угод, Генерального пр.рора та двох представників громадськості, для розробки детального плану реформування управління персоналом на державній службі. Станом на кінець 2017 р. було впроваджено 15 основних елементів реформи, серед яких окремо виділили розробку, управління та оновлення багаторічної стратегії системи людського капіталу; формування та впровадження теорії людського капіталу, унікальної для органів публічної влади; вдосконалення публічного управління та розвитку керівного складу публічних службовців які працюють в уряді; створення та функціонування школи для вищого корпусу публічної служби, уряду та менеджменту; впровадження системи оцінювання службовців за диференціальною моделлю; підготовка системи управління людським капіталом; створення системи управління людським капіталом на основі технологій; розробка та впровадження етичного кодексу. Тобто, незважаючи на постійні військові конфлікти які виникають між Ізраїлем та арабськими країнами вдосконалення правового регулювання управління персоналом, створення необхідних умов для професійного розвитку осіб які працюють у відповідній сфері здійснюється під впливом політичного вектору що його формує Уряд.