ФОРМУВАННЯ ЕМПАТІЙНОЇ КУЛЬТУРИ МАЙБУТНЬОГО ВЧИТЕЛЯ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ У ПРОЦЕСІ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ

Abstract

Сучасний етап розвитку освітньої сфери характеризується пріоритетністю людини, як основної рушійної сили, яка не лише впливає, а й забезпечує зміну особистісних орієнтирів усіх учасників освітнього процесу у різних ланках освіти. Нормативна міжнародна база створює умови для захисту прав людини в суспільстві загалом, і в системі освіти, зокрема («Загальна декларація прав людини», «Європейська конвенція про захист прав і основних свобод людини»). Реформування сучасної системи освіти України також створює нормативне підґрунтя для створення умов в системі загальної середньої освіти на розвиток особистості учня з позиції демократичності, толерантності, гуманізму, емпатії, що задекларовано у «Національній доктрині розвитку освіти України», Законі України «Про освіту», Законі України «Про повну загальну середню освіту», Державній національній програмі «Освіта» (Україна ХХІ століття»), Концепції «Нова українська школа». Фундаментальною ланкою у системі повної загальної середньої освіти є початкова ланка освіти, де закладаються основи формування особистості школяра, його життєвих цінностей, відчуття самодостатності, значимості, поваги та співчуття до людини. Вагоме значення реалізації означеного процесу належить учителю початкових класів, авторитет якого для молодших школярів є незаперечним. Саме тому, нова українська школа повинна поповнюватися високопрофесійними фахівцями не лише з глибинними фаховими знаннями, а й сформованими професійно значущими якостями та цінностями такими як: гуманізм, емпатія, доброзичливість, толерантність, чесність тощо. Відповідно, особливою актуальності набуває проблема формування вчителя нової української школи, зокрема його емпатійної культури для створення умов суб’єктно-суб’єктної взаємодії між ним і його вихованцями.