Гумор, іронія, сатира у романі Ніла Геймона і Террі Пратчетта “Good Omens” та в його українському перекладі Б.Терещенка, О.Петіка “Добрі передвісники”: синтаксичні та лексичні трансформації

Abstract

Магістерська кваліфікаційна робота присвячена аналізу лексичних і синтаксичних трансформацій у перекладі гумору, іронії та сатири в романі Ніла Ґеймана і Террі Пратчетта «Good Omens» та його українському перекладі Б. Терещенка й О. Петіга. Актуальність дослідження зумовлена необхідністю вивчення механізмів передачі комічного ефекту в умовах міжкультурних розбіжностей, а також браком комплексних студій щодо відтворення постмодерністського гумору українською мовою. Метою роботи є визначення закономірностей перекладу гумору, іронії та сатири та встановлення ролі лексико-синтаксичних трансформацій у збереженні комічного ефекту. Об’єктом дослідження є гумористичний дискурс роману «Добрі передвісники»; предметом — лексичні, семантичні та синтаксичні трансформації, застосовані у його українському перекладі. Матеріалом дослідження слугують англомовний оригінал твору та його український переклад. Для досягнення поставленої мети виконано такі завдання: узагальнено теоретичні підходи до перекладу гумору; класифіковано комічні елементи роману; описано застосовані перекладацькі трансформації; встановлено вплив культурних чинників на реалізацію гумористичного ефекту; проаналізовано прагматичну еквівалентність перекладу. Методологічну основу становлять семантично-скриптова теорія гумору В. Раскіна (SSTH), загальна теорія вербального гумору С. Аттардо (GTVH), скопос-теорія Г. Вермеєра, культурологічні підходи Д. К’яро, а також теорія перекладацьких трансформацій (Я. Рецкер, В. Карабан). Використано методи лінгвістичного, порівняльно-перекладознавчого, прагмалінгвістичного та контекстуального аналізу. Наукова новизна дослідження полягає у комплексній інтерпретації перекладацьких рішень у світлі сучасних теорій гумору та у виявленні механізмів збереження комічного ефекту в умовах культурної асиметрії. Практичне значення полягає в можливості використання результатів у викладанні художнього перекладу, стилістики та лексикології, а також у підготовці перекладачів художньої літератури. Структура роботи складається зі вступу, трьох розділів із висновками, загальних висновків і списку використаних джерел.