НАВЧАННЯ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ АУДІЮВАННЮ У ПРОЦЕСІ ВИВЧЕННЯ МОВНО-ЛІТЕРАТУРНОЇ ОСВІТНЬОЇ ГАЛУЗІ

Abstract

В молодшому шкільному віці діти володіють значними резервами розвитку, які характеризуються продуктивністю, результативністю та стійкістю. На заняттях мовно-літературної освітньої галузі, дитині необхідно протягом тривалого часу зберігати підвищений рівень уваги, сприймати та засвоювати все те, про що говорить педагог. Як свідчить практика, вчителі на уроках рідної мови та літературного читання часто недооцінюють користь та специфічний вплив, якими володіє аудіювання як вид мовленнєвої діяльності. Традиційні методи викладання рідної мови часто обмежуються формуванням мовних вмінь в письмі та читанні, які забезпечують письмову мовленнєву активність, а частково й в говорінні - яке забезпечує усну мовленнєву активність. Опанування школярами навиків аудіювання дає можливість реалізовувати виховні, освітні та розвивальні цілі навчального процесу. Навчання аудіюванню передбачає формування вміння уважно вслухатись в усне мовлення, вміння передбачати зміст висловлювання, виховання культури слухання на рідній мові. Виховне значення формування вміння розуміти мову на слух полягає в тому, що таким чином розвивається пам’ять дитини, слухова в першу чергу, яка є важливою для ефективного навчання.