ВИХОВАННЯ КУЛЬТУРИ ГЕНДЕРНОЇ ВЗАЄМОДІЇ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ В УМОВАХ ГРУПИ ПРОДОВЖЕНОГО ДНЯ

Abstract

Упродовж останнього часу в психолого-педагогічній науці (України та зарубіжжя ) значно активізувалися наукові пошуки, спрямовані на дослідження гендерних проблем, які набули міждисциплінарного перспективного характеру. Організація Об'єднаних Націй визначає питання гендеру однією з головних проблем XXI століття. Гендерної освіти та виховання сучасної молоді надзвичайно важлива й актуальна у зв’язку з вибором демократичного шляху розвитку українського суспільства та побудови гендерно-паритетного соціуму. У наукових колах чимало дослідників дискутують щодо мети гендерного виховання і вбачають її у формуванні гендерної культури щодо різної статі (Т. Говорун, О. Ільченко, К. Корсик, Л. Мандрик), потенційних можливостей особистостей різної статі для самореалізації у сучасному світі (А. Шевченко, Н. Глущенко), налагодження успішних взаємин чи взаємодії в педагогічному процесі (С.Вихор, Н. Миропольська) тощо. Розуміння ментальних характеристик різновекторних понять проблеми (гендерна культура, взаємини, гендерна взаємодія та ін.), інтеграція загальних знань з гендерними знаннями та утворення навичок аналізу ситуацій, тобто гендерного судження мають забезпечити галузь освіти, інституції освіти (заклади освіти). Загалом і доцільність упровадження гендерної освіти в структуру загальної системи освіти віднаходимо у наукових розвідках дослідників (Т. Говорун, О. Кікінежді, Л. Кобелянська, В. Кравець та ін.). Разом з цим питання виховання культури гендерної взаємодії, зокрема на етапі молодшого шкільного віку, як визначають перспективи досліджень й побажання практиків, потребує подальшого вивчення. Молодший шкільний вік є сенситивним періодом у цьому контексті, оскільки саме в цей час відбувається перебудова системи взаємин з дійсністю, з людьми, з’являється потреба виконувати культурні норми суспільства, серед яких особливе місце займають гендерні.