ЕКОЛОГІЧНЕ ВЧЕННЯ ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ: БІБЛІЙНІ ОСНОВИ ТА АКТУАЛЬНІ СОЦІАЛЬНІ ІНІЦІАТИВИ

Abstract

Робота присвячена вивченню еволюції екологічного вчення Православної Церкви (її екологічного богослов’я). Фокус роботи зосереджено довкола Вселенського патріарха Варфоломія І, якого за його небайдужість до питань екології, захисту навколишнього середовища та конкретних кроків для просвіти людей в цьому напрямку, прозвали «зеленим патріархом». Розгляд проблеми розпочинається із методологічного та логікоісторичного прояснення причин, передумов та шляхів становлення дискурсу екологічного богослов’я християнства у ХХ столітті. Відтак автор вдається до аналізу біблійних сюжетів, котрі послугували критиці християнства за його антропоцентризм й доводить, що образи та метафори, наратив книги Буття та книги Одкровення Івана Богослова мають навпаки доволі чітку екологічну інтенцію, яка вписується в православну теоцентричну парадигму: Бог творець всього, а людина і природа – творене. Екологічний ідеал – гармонія Творця і твореного. Третій розділ містить аналіз ініціатив та ідей запропонованих патріархом Варфоломієм І задля захисту навколишнього середовища. Автор аналізує і екологічні мотиви документу «За життя світу» та рецепцію цих ідеї та ініціатив у діяльності українських православних церков