Теоретичні аспекти організації екскурсійної діяльності для дітей з особливими освітніми потребами

Abstract

На сучасному етапі значна увага приділяється руху за рівність в правах, у тому числі та людей та дітей з обмеженими можливостями. Політика в області взаємин держави та людей із обмеженими можливостями повинна узгоджуватися із загальновизнаними принципами та нормами Міжнародного права. Особливе місце належить «Стандартним правилам забезпечення рівних можливостей для інвалідів» та Деклараціїї ООН про права інвалідів. На сьогодні набирає темпи робота по створенню для людей із обмеженими можливостями певних спеціальних реабілітаційних програм, впроваджуються інноваційні технології соціальної роботи. Причетна до цього процесу й туристична сфера, у рамках якої виявляються та вирішуються гострі проблеми так званого доступного (безбар'єрного) туризму. Проблематика особливостей організації екскурсійної діяльності, як частини організованого інклюзивного туризму і самостійного виду реабілітації людей із обмеженими можливостями в Україні на теперішній час залишається практично не дослідженою, що потребує подальших наукових, практичних та методичних напрацювань.