Словозміна числівника “один” в українських говірках Північної Буковини (на матеріалі “Словника буковинських говірок”)

Abstract

Вивчення багатоаспектних явищ взаємодії літературної мови і територіальних діалектів є важливою проблемою сучасного мовознавства. В українській мові науковці виділяють такі діалектні одиниці: говірка, говір і діалект. Мінімальною ареальною системою визначають говірку. Чернівецька область належить до галицько-буковинського діалекту.

Вивчення живої народної мови є одним з найактуальніших завдань української мовознавчої науки і має першорядне значення. Багато цінного матеріалу дають діалекти та говірки, які зберегли багато традиційних елементів. Приклади говірок є найкращим матеріалом для пояснення змін, що відбуваються на різних етапах розвитку мови. Помітний вплив на територію Північної Буковини мали й певні історичні умови, які не могли не вплинути на розвиток народної мови цієї території. Буковина – історична назва українських етнічних земель, розташованих між середньою течією Дністра та Карпатським хребтом у долинах верхньої течії ріки Пруту, а також Черемошу, Серету та Сучави. Сьогодні ця територія входить до складу України (Північна Буковина – Чернівецька область) та Румунії (Південна Буковина – повіти Сучавський та Ботошанський).

У мовознавчому аспекті говірки Північної Буковини становлять значний науковий інтерес.