ОКРЕМІ АСПЕКТИ ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ ТА АНАЛІЗ ПРОБЛЕМ ДОНОРСТВА КРОВІ У ЄВРОПЕЙСЬКОМУ СОЮЗІ.

Abstract

У статті зазначено, що донорство крові відіграє життєво важливу роль у забезпеченні систем охорони здоров’я ресурсами, необхідними для лікування пацієнтів, адже одна донація крові може врятувати до трьох життів. Щодня в Європейському Союзі потрібно від 67 000 до 70 000 одиниць крові для задоволення потреб пацієнтів. Зі старінням населення у Європейському Союзі дедалі більше людей потребують більшої медичної допомоги. А тому, для забезпечення стабільного постачання крові необхідний багатогранний підхід, заснований на розумінні мотивації донорів та застосуванні найефективніших методів. Правова база, що визначає стандарти якості, безпеки крові та її компонентів у Європейському Союзі представлена рядом директив, проте важливо зазначити, що країни Європейського Союзу завжди можуть застосовувати суворіші правила щодо якості, безпеки крові та продуктів крові. Автор статті вважає, що розглядаючи питання про донацію крові у Європейському Союзі, необхідно і зазначити про діяльність Європейського альянсу крові, який надає надійне джерело експертної інформації та інформації, що базується на доказах, як національним, так і європейським установам, а також зацікавленим сторонам у ширшій світовій спільноті крові. У статті наголошено на тому, що одними із глобальних проблем, з якими нині зіштовхнувся Європейський Союз у сфері донації крові є нестача плазми та падіння темпів добровільного донорства. Європа залежить від ~40% або 4–5 мільйонів літрів американської плазми від платних донорів. Окрім цього існують давні та триваючі дебати щодо того, чи повинні надаватися стимули за донацію крові та її компонентів, і якщо так, то який вид стимулу та яка його вартість є доречною. У зв’язку з цим уряди, неурядові організації у сфері охорони здоров’я та фармацевтична промисловість і надалі продовжують обговорювати, чи повинен забір крові та плазми базуватися на грошових стимулах, чи має залишатися повністю добровільним.