ПЕРЕКЛАД СКОРОЧЕНЬ ЯК ЗАСОБІВ МОВНОЇ ЕКОНОМІЇ В МЕДІЙНОМУ ДИСКУРСІ
| dc.contributor.author | Сунько, Наталія | |
| dc.contributor.author | Бабюк, Марія | |
| dc.date.accessioned | 2025-01-30T20:01:24Z | |
| dc.date.available | 2025-01-30T20:01:24Z | |
| dc.date.issued | 2023 | |
| dc.description.abstract | Стаття присвячена вивченню особливостей перекладу абревіатур та скорочень у тек- стах електронної комунікації. Досліджено теоретичні аспекти особливостей понять «ско- рочення» та «абревіатура», пояснено, що причиною поширення абревіатур на всі сфери життя, а особливо медійний дискурс, є сучасна тенденція до економії часу, а отже і тенден- ція до скорочення слів та виразів. Визначено найпоширенішу класифікацію скорочень, а саме поділ абревіатур на графічні та лексичні. Розглянуто такі феномени медійного дискурсу як алфавітно-числова абревіація та скорочення довгих фраз. Проаналізовано 210 облікових записів пересічних користувачів соціальної мережі Твіттер та знайдено найбільш вживані абревіатури, а саме IMHO, NBD, FB, IDK, OMG, IRL, BTW, AFAIK, LOL, TY, FWIW. Крім того, авторами проаналізовано по 100 дописів з 10 акаунтів різних медійних персон і з'ясовано, що у Твіттері графічні скорочення використовуються частіше, аніж лексичні. Знайдено тип абревіатур, що переважає серед лексичних скорочень, виявлених у ході дослідження, а також визначено скорочення, які медійні особистості вживали найчастіше. Виявлено особливості скорочень, що вживаються у медійному дискурсі. Проаналізовано 65 статей британської газети The Guardian та на їх прикладах розглянуто такі методи перекладу скорочень як транскрипція, транслітерація, еквівалентний переклад, калькування, описовий переклад, запозичення іноземного скорочення, створення нового українського скорочення, та пере- клад скорочення повною формою слова. Виявлено, що при перекладі абревіатур найчастіше доцільно було використовувати еквівалентний переклад (25%), потім переклад скорочення повною формою слова (20%), транслітерацію (15%), калькування (12%), запозичення інозем- ного скорочення (11%), транскрипцію (6%), створення нового українського скорочення (6%), і найрідше описовий переклад (5%). Розглянуто нюанси використання перекладацьких трас- формацій у процесі перекладу скорочених лексичних одиниць та зазначено, що при перекладі абревіатур найчастіше вживаються такі лексичні, а саме формальні лексичні трансформа- ції, як транскрипція, транслітерація, калькування, і такі лексико-граматичні транформації як описовий переклад, компресія, декомпресія та пермутація. | uk_UA |
| dc.identifier.citation | Сунько Н.О., Бабюк М.В. Переклад скорочень як засобів мовної економії в медійному дискурсі Вчені записки Таврійського національного університету імені В.І. Вернадського. Серія: Філологія. Журналістика. 2023. Т. 34 (73) № 3. С.181-186. | uk_UA |
| dc.identifier.issn | 2710-4664 | |
| dc.identifier.uri | https://archer.chnu.edu.ua/xmlui/handle/123456789/11649 | |
| dc.language.iso | other | uk_UA |
| dc.publisher | ТакиБук | uk_UA |
| dc.relation.ispartofseries | Вчені записки ТНУ імені В. І. Вернадського. Серія: Філологія. Журналістика;Том 34 (73) № 3 | |
| dc.subject | переклад, абревіатура, скорочення, перекладацька трансформація, медій- ний дискурс, Твіттер | uk_UA |
| dc.title | ПЕРЕКЛАД СКОРОЧЕНЬ ЯК ЗАСОБІВ МОВНОЇ ЕКОНОМІЇ В МЕДІЙНОМУ ДИСКУРСІ | uk_UA |
| dc.type | Article | uk_UA |