Функційно-синтаксичні параметри речень з однорідними членами та лінгводидактика

Abstract

У магістерській роботі досліджено структуру, семантику та функційний потенціал простих речень з однорідними членами в українській мові. Просте ускладнене речення із однорідними членами визначено як неелементарну синтаксичну одиницю, у структурі якої можна виокремити основне (немодифіковане) елементарне речення і вторинний член речення, витворений із вихідного елементарного речення. З огляду на семантичну вагомість однорідного компонента у структурі простого речення виокремлено такі їх типи: характеристики важливих ознак предмета, на які автор звертає увагу іншого комуніканта; нейтральної функції; семантичного поглиблення змістової структури простого речення. У семантико-синтаксичній організації ускладненого простого речення однорідні члени зазвичай увиразнюють атрибутивно-предикатні, обставинні чи субстантивні компоненти, сукупно збільшують семантичний обсяг думки, розширюють інформаційний обшир повідомлення, виконуючи репрезентативну функцію та маркуючи додаткову комунікативну ситуацію. У роботі також визначено лінгводидактичний потенціал вивчення простого ускладненого речення у закладах загальної середньої освіти та проаналізовано навчально-методичне забезпечення окресленої теми в підручниках з української мови для учнів 8 класу.