ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ДОНОРСТВА ГРУДНОГО МОЛОКА ТА ДІЯЛЬНОСТІ БАНКІВ ГРУДНОГО МОЛОКА У ЄВРОПІ.

Abstract

У статті наголошується, що донорське грудне молоко (далі ДГМ) з банку грудного молока рекомендується як найкраща альтернатива для годування немовлят у вразливих ситуаціях (таких як, недоношеність, відсутність власного молока у матері чи його недостатня кількість). Банки грудного молока відповідають за збір, обробку та доставку безпечного ДГМ немовлятам, які його потребують, водночас сприяючи захисту, просуванню та підтримці грудного вигодовування; здійснюють залучення та скринінг донорів, а потім збирають, обробляють, зберігають та розповсюджують ДГМ. Автор статті зазначає, що основною проблемою у сфері донорства грудного молока та функціонування банків грудного молока залишається неоднаковий підхід щодо законодавчого регулювання цієї сфери. Рекомендаційний або доктринальний характер, неузгодженість, відсутність єдиного підходу, примітивність – саме такими словами можна описати рівень нормативного регулювання досліджуваної сфери у межах Європи. До країн з національно узгодженими та визнаними рекомендаціями у сфері донорства грудного молока належать Данія, Норвегія, Словаччина, Франція, Німеччина, Австрія, Швейцарія, Італія, Велика Британія, Іспанія, Швеція. Між національними рекомендаціями існують відмінності, що зумовлені особливостями практики. Одним із перших документів міжнародного рівня стали рекомендації Європейської асоціації банків молока щодо створення та функціонування банків грудного молока в Європі від 2019 року. Наступним важливим кроком стало прийняття 27 травня 2024 року інституціями ЄС Регламенту про речовини людського походження (SoHO), який набуде чинності в середині 2027 року. Завдяки цьому, грудне молоко та його донорство вперше офіційно були включені до законодавства ЄС. Зроблено висновок, що правове регулювання у сфері донорства грудного молока та діяльності банків грудного молока в Європі характеризується неоднорідністю та мінімальним рівнем врегульованості. Наявні нормативні акти недостатньо охоплюють важливі аспекти у сфері ДГМ, що може обмежувати доступ до нього для вразливих категорій немовлят. Ще одним негативним аспектом у досліджуваній сфері є відсутність у більшості країн національної політики щодо ДГМ. Лише прийнятий у 2024 році на рівні ЄС Регламент про речовини людського походження (SoHO) де-факто і де-юре є першим важливим кроком для гармонізації законодавства та подальшої його деталізації на національних рівнях у сфері ДГМ