Міжнародне право прав людини в умовах цифровізації: аналіз ключових понять
| dc.contributor.author | Labyk, Anastasia | |
| dc.date.accessioned | 2025-12-25T17:15:54Z | |
| dc.date.available | 2025-12-25T17:15:54Z | |
| dc.date.issued | 2025 | |
| dc.description.abstract | Стаття присвячена дослідженню явища всеохопної цифровізації в контексті забезпечення та захисту прав людини на міжнародному рівні. Встановлено, що відповідні процеси стали невід’ємним елементом як професійного, так і приватного життя кожної людини. Інформаційно-комунікаційні технології стрімко запроваджуються до всіх сфер функціонування суспільства, що зумовлює не лише нові можливості, а й несе невідомі раніше ризики, пов’язані із захистом особистих даних особи, боротьбою з дезінформацією, шпигунством, іншими правопорушеннями, місцем вчинення яких стає цифрове середовище. У зв′язку з цим, наявні механізми захисту прав людини не можуть залишатися незмінними, а повинні відповідати викликам сучасності. Проте їх встановлення вимагає всебічного дослідження проблеми впливу цифровізації на універсальну та регіональні правозахисні системи, першим етапом якого повинен стати аналіз основних термінів і понять. У цьому дослідженні автор зробив спробу розмежувати поняття “оцифрування”, “цифровізація” та “цифрова трансформація”. Оцифрування (англ. digitization) являє собою початкову стадію відповідних процесів, що закладає основи для впровадження цифрових технологій до ручних процесів. Наступний етап – цифровізація – дозволяє полегшувати традиційні способи виконання тих чи інших завдань шляхом залучення цифрових технологій, без сутнісної трансформації здійснюваних операцій. Цифрова трансформація є заключним етапом, результатом якого стають глибинні перетворення соціально-економічного характеру. Зроблено висновок про тісний зв′язок між проаналізованими поняттями, які становлять окремі стадії того самого процесу. Встановлено, що найменшого впливу інформаційно-комунікаційних технологій міжнародне право прав людини зазнає на етапі оцифрування, причому такий вплив має переважно позитивний характер. Цифровізація та цифрова трансформація зумовлюють виникнення нових прав, переосмислення традиційних, несуть нові можливості для пересічної особи. Разом з тим, із розвитком цифрових технологій зростають також ризики, пов′язані з діяльністю людини у цифровому середовищі, що вимагає активних дій від міжнародного співтовариства. | uk_UA |
| dc.description.sponsorship | Міжнародного права та порівняльного правознавства | uk_UA |
| dc.identifier.citation | Лабик А.Р. Міжнародне право прав людини в умовах цифровізації: аналіз ключових понять. Аналітично-порівняльне правознавство. 2025. № 6. Ч. 3. С. 429-433. | uk_UA |
| dc.identifier.issn | 2788-6018 | |
| dc.identifier.uri | https://archer.chnu.edu.ua/xmlui/handle/123456789/13284 | |
| dc.publisher | ДВНЗ «Ужгородський національний університет» | uk_UA |
| dc.subject | міжнародне право | uk_UA |
| dc.subject | права людини | uk_UA |
| dc.subject | цифрові права | uk_UA |
| dc.subject | механізми захисту прав людини | uk_UA |
| dc.subject | цифровізація | uk_UA |
| dc.subject | цифрова трансформація | uk_UA |
| dc.title | Міжнародне право прав людини в умовах цифровізації: аналіз ключових понять | uk_UA |
| dc.title.alternative | International human rights law in the context of digitalization: analysis of key concepts | uk_UA |
| dc.type | Article | uk_UA |