СТІЙКІСТЬ ІНКЛЮЗИВНОГО РОЗВИТКУ ОБ’ЄДНАНИХ ТЕРИТОРІАЛЬНИХ ГРОМАД

Abstract

Досліджено проблему забезпечення стійкості розвитку об’єднаних територіальних громад (ОТГ) в Україні через призму інституційної та стратегічної парадигм інклюзивного розвитку. Запропоновано трактування стійкості розвитку ОТГ як інтегральної спроможності територіальної громади зберігати та відновлювати функціональність економічних, соціальних, екологічних та інституційних систем в умовах викликів, забезпечуючи інклюзивний характер розвитку. Обґрунтовано, що інклюзивність є сутнісною ознакою стійкості, оскільки залученість всіх верств населення до процесів прийняття рішень і справедливого розподілу благ формує соціальну базу довгострокового розвитку. Розглянуто інституційні механізми забезпечення стійкості, охарактеризовано роль формальних і неформальних інституцій, гібридних форм громадської участі. Систематизовано внутрішні та зовнішні чинники стійкості інклюзивного розвитку ОТГ, визначено їхній вплив на спроможність територіальних громад. Розкрито зміст стратегічної парадигми забезпечення стійкості через територіальну та секторальну спрямованість стратегування, обґрунтовано необхідність партисипаторного підходу до розробки стратегій розвитку. Сформульовано пропозиції щодо запровадження моніторингу стійкості ОТГ, посилення їхньої інституційної спроможності, створення платформ обміну кращими практиками, диференціації державної підтримки з урахуванням специфіки громад.