Аксіопсихологічне проєктування життєвих досягнень особистості: технологічний аспект

Abstract

Метанашого наукового пошуку полягає у тому, щоб теоретично проаналізувати тех-нологічний аспект аксіопсихологічного проєктування життєвих досягнень особистості. Методи. Удо-слідженні застосовано методи концептуально-порівняльного аналізу, зокрема теоретичний аналіз і синтез положень монографічної літератури, систематизація наукових джерел, порівняння й узагальнення даних, абстрагування.Результати.У дослідженні проаналізовано технології аксіопсихологічного проєктування життєвих досягнень особистостів розрізі українських наукових шкіл –соціально-конструкціоністської і психолого-герменевтичної та напрямів –психолого-акмеологічногота культурно-історичного, й окремих авторських напрацювань. Окреслено можливості кожної з технологій (і стратегій).Висновки.Уконтексті досліджень соціально-конструкціоністської школи технології оптимізації життєвих домагань особистості –семіотизація, наративізація і технологія цілепокладання сприяють структуруванню і систематизації власного майбутнього з урахуванням бажаних життєвих сценаріїв, віку та докладених у перспективі зусиль задля реалізації життєвих проєктів. Розглянуті психотерапевтичні стратегії досягнення успіху спрямовані на формування реалістичності і самодостатності проєктів майбутнього, сприяють особистісному зростанню. У плані психокорекції деформованих життєвих домагань і ресоціалізації проблемної молоді ефективними є спеціальні психотехнології транзактного аналізу і гештальттерапії, НЛП, які допомагають формувати продуктивну програму життєдіяльності особистості. Представники психолого-герменевтичної школи надають перевагу дискурсивним технологіям, спрямованим на забезпечення особистості можливістю керувати своїми ресурсами, інтерпретувати і трансформувати власне життя. У межах психолого-акмеологічного напряму з метою самопізнання і розвитку навичок використання акмересурсів задля досягнення акме-цілі ефективним є проведення акмеологічного тренінгу. Резуль-тативність технології проєктування життєвого шляху в контексті досліджень культурно-історичного напряму полягає у тому, що: розвиває комунікативні здібності проєктанта; сприяє в освоєнні бажаних соціальних ролей; стимулює пошук нових життєвих стратегій досягнення поставленої мети тощо.