Постсекулярні трансформації та перспективи оновлення релігійного: соціально-філософські концепти і традиціоналістська критика

Abstract

Дисертаційне дослідження присвячене соціально-філософській концептуалізації постсекулярних трансформацій як поля взаємодії релігійного і світського після незворотної модерної диференціації. Постсекулярність інтерпретується не як «кінець» секуляризації або її заперечення, а як зміна конфігурацій присутності релігійного у публічному просторі, режимах знання та формах легітимації, що потребує коректного розмежування описових і нормативних вимірів секулярного дискурсу. Мета дисертаційного дослідження – здійснення соціально-філософської концептуалізації постсекулярних трансформацій шляхом аналізу провідних теоретичних інтерпретацій секуляризму, традиціоналістської критики модерну та визначення перспектив оновлення релігійного в сучасному світі. Наукова новизна дисертаційного дослідження полягає у соціально-філософській концептуалізації постсекулярних трансформацій шляхом типологізації секулярного та традиціоналістського підходів через двовимірну систему координат – просекулярну та прорелігійну, які задають основні варіанти філософсько-методологічних інтерпретацій спостережуваних змін у публічних дискурсах.