Лакунізуюча роль кольорових позначень

Abstract

Проблема міжмовної комунікації є однією із ключових проблем лінгвістики і зокрема теорії перекладу. Саме наявність базового лексичного матеріалу, який є спільним для всіх мов, робить можливим процес міжмовного спілкування. Проте кожному народу притаманне специфічне “бачення світу”, яке відображається у лексичній і граматичній структурі мови. Важливими чинниками, які впливають на розвиток і структуру мови, є суспільний устрій, кліматичні і природні умови, історія та культура даного народу та інше. Одночасно слід зауважити, що, крім базової лексики, кожна мова володіє групою слів, які несуть в собі свій, властивий тільки їй колорит, специфічне етнографічне забарвлення. Саме наявність такої лексики робить одну мову відмінною від іншої, надає їй неповторності. У даній статті ми не зупинятимемося на мовних лакунах, які вказують на розбіжності у лексичних, граматичних і стилістичних структурах мов, а розглянемо деякі особливості етнографічної підгрупи культорлогічних лакун - іменників, що служать для позначення кольорів і повʼязані з реаліями суспільного життя.