Візантійсько-печенізькі війни та боротьба за Парістріон у 70-х pp. XI ст. – першій чверті XII ст.

Abstract

У статті проведено аналіз взаємовідносин Візантії та кочових племен, зокрема печенігів в ХІ-ХІ ст. Автори на основі залучення широкого кола писемних, археологічних, нумізматичних та іконографічних джерел подають детальний опис війн та боротьби за стратегічно важливі території, зокрема за фему Парістріон, котра знаходилася на стратегічно важливих територіях - в Нижньому Подунав'ї. Воєнні дії, котрі відбувалися у 70-х рр. ХІ - першій чверті ХІІ ст. визначили політичний, соціально-економічний та військовий розвиток Візантійської імперії та кочівників - печенігів у досліджуваний період. Ранні взаємозв'язки та подальші війни Візантійської імперії з печенігами за домінування на Балканах відіграли одне з ключових значень для розуміння військово-політичних взаємовпливів та стратегічних пріоритетів держави ромеїв у Центрально-Східній Європі в період ХІ-ХІ ст. The article analyzes the relations between Byzantium and nomadic tribes, in particular pechenegs in the XI-th-XII-th centuries. The authors, drawing on a wide range of written, archaeological, numismatic and iconographic sources, present a detailed description of the wars and struggle for strategically important areas, in particular for the Paristrion theme, which was located in strategically important areas — in the Lower Danube. Military actions that took place in the 70's of the XI — the first quarter of the XII century. determined the political, social, economic and military development of the Byzantine Empire and the nomads — pechenegs in the period under investigation. The early interconnections and subsequent wars of the Byzantine Empire with the pechenegs for dominance in the Balkans played a key role in understanding the military-political interactions and strategic priorities of the Byzantine Empire in Central and Eastern Europe during the XI-XIII centuries.