Місця пам'яті на Буковині як чинник формування ідентичності

Abstract

Нині особливо актуальним для дослідження урбаністики є вивчення ціннісних, культурно-історичних символів міста у різні періоди його історії, що особливо яскраво відображається у меморіальному ландшафті Чернівців через демаркацію кордонів в минулому, постійні історичні поневіряння та посилення зовнішніх впливів. Міський простір Чернівців сформувався під впливом різних історичних епох. Чернівці – справжнє європейське місто, яке змінювало своє обличчя протягом століть, залишаючись самобутнім містом з унікальним флером толерантності, багатоманітності та багатоликості. Важливість дослідження чернівецьких площ полягає у вивченні їх як місць пам’яті, їх самобутності та духовності та визначенні їхньої значущості як об’єктів культурної спадщини як України так і Європи. Об’єктом дослідження виступають площі та пам’ятники, що розташовувалися на них, котрі містили надзвичайно об’ємний символічний потенціал та відображали символічний зміст різних епох. Площі та пам’ятники концентрували в собі всю енергію епохи, його жителів, настрої суспільства, а головне відображали «обличчя» влади та її ставлення до жителів міста і водночас ставлення до попередньої влади. Створення площ та встановлення на них символічних пам’ятників свідчили про значущість міста як політичного, адміністративного та культурного центру держави.