Концентрація банківського сектору України

Abstract

У статті досліджено сучасний стан концентрації банківського сектору України, з урахуванням його структури та причин прискорення фінансової консолідації на тлі глобалізаційних процесів. Описано позитивні і негативні наслідки концентрації банківського капіталу в країні. Охарактеризовано консолідаційні процеси в українському банківському секторі за останні 20 років. Зазначено, що концентрація банківського сектору України здійснюється переважно через механізми злиття, приєднання і поглинання банків. Проаналізовано динаміку значень індексів концентрації п’яти найбільших банків та індексуХерфіндаля-Хіршмана за активами банківських секторів європейських країн, у тому числі й України. Здійснено порівняння значень індексів концентрації українського банківського сектору з аналогічними індексами країн ЄС, збільшення яких також зумовлене зменшенням чисельності працюючих банківі зростанням рівня конкуренції.Охарактеризовано динаміку часток найбільших (одного, п’яти, десяти і двадцяти) банків у чистих активах українського банківського сектору за 2013-2024 роки, а також індекси Херфіндаля-Хіршмана за загальними і чистими активами та депозитами фізичних осіб. Визначено ступінь концентрації банківського сектору України базуючись на вказаних значеннях індексів концентрації, а також описано особливості впливу концентраційних процесів на функціонування українського банківського сектору. Вказано, що в українському банківському секторі відмічається вищий ступінь конкуренції між крупними банками і менший між дрібними банками, що йнадалі може продовжувати викривляти ситуацію у бік ринкової переваги крупних банків. Визначено рівень і динаміку значень частки активів 5 найбільших банків в активах банківської системи, як важливого індикатора економічної безпеки країни. Вказано на значний обсяг концентрації банківського капіталу у державних банках і можливі негативні наслідки таких процесів.