Розвиток музичного виконавства на мідних духових інструментах

Abstract

Мідні духові інструменти становлять одну з основних груп симфонічного оркестру, а також є основою духового оркестру. Достатньої чисельності набула і сольна література для мідних духових інструментів. Вивчення духової виконавської творчості опирається на підсумовування даних джерельної і теоретичної баз, зумовлених обраною темою дослідження. Джерельну основу утворено академічними композиціями, написаними для духових академічних інструментів українськими та зарубіжними композиторами різних історичних періодів, починаючи від епохи бароко до сучасного етапу включно. Дослідження специфіки виконавства на мідних духових інструментах поєднує в єдиний комплекс теоретичні та практичні проблеми музичного мистецтва й дозволяє відповісти на них, враховуючи актуальні запити сьогодення. Конструктивні особливості мідних духових інструментів, які змінювалися відповідно до історичної еволюції інструментів, породжували особливості звуковидобування. Сучасний розвиток мистецтва гри на духових інструментах останніх десятиліть, поставив як перед виконавцями й композиторами, так і перед науковцями необхідність усвідомлення специфіки того зв’язку, який існує між історично надбаним досвідом – як теоретичним, так і практичним – та новими технічними й художніми завданнями, які породжує згаданий розвиток музичного мистецтва. Мідні духові інструменти мають свої технічно-акустичні та художньо-виразові особливості, які потребують наукової систематизації, що матиме нові проекції як у сфері музикознавства (історичного, теоретичного, виконавського), так і в царині музичного виконавства.