Участь адвоката у справах окремого провадження

Abstract

У статті досліджено процесуальне становище та участь адвоката у цивільному процесі, зокрема у справах окремого провадження. Визначено, що беззаперечним є той факт, що у забезпеченні й ефективній реалізації конституційного права на правничу допомогу найважливішу роль відіграє адвокатура, оскільки саме вона покликана сприяти захисту прав, свобод та гарантій, закріплених Конституцією, та надавати правову допомогу під час вирішення справ у судах. Наведені погляди вчених, які дотримуються свого бачення з приводу понять, які досліджуються. Досліджено зміст деяких норм Цивільного процесуального кодексу України, що регламентують участь представника в цивільному процесі, та на основі аналізу думок науковців і вчених-процесуалістів зроблено висновок про доповнення їх певними положеннями. Встановлено, що особливості справ окремого провадження зумовлюють і специфічну цивільну процесуальну форму, в якій вони розглядаються. Підкреслюючи роль адвоката у справах окремого провадження, автори порівнюють такий вид судочинства із позовним провадженням, роблячи акцент на спільних та відмінних ознаках, притаманних цим двом видам судочинства. У статті авторами обґрунтовано, що безпосередня участь адвоката у таких справах сприятиме ефективній реалізації порядку звернення до суду, визначенню складу учасників справи, сплаті судових витрат, дотриманню процесуальних строків суб’єктами процесу та, безумовно, дотриманню цивільної процесуальної форми, в якій і реалізується процесуальний порядок розгляду та вирішення таких справ. За результатами проведеного дослідження зроблено висновок, що участь адвоката у справах окремого провадження створить додаткові гарантії реалізації громадянами таких прав, як право на судовий захист та на справедливий судовий розгляд, а також стане гарантією того, що громадяни зможуть якісно та оперативно вирішувати питання про зміну правового статусу фізичних осіб, встановлювати факти, що мають юридичне значення, ставити питання про відновлення чи визнання неоспорюваних прав, примусове здійснення певних примусових дій.