Варіантність синтаксичних конструкцій в українській літературній мові

Abstract

Монографію присвячено дослідженню особливостей варіантних синтаксичних одиниць різних рівнів, дібраних із текстів паралельних українських перекладів художніх творів В. Скотта, Ч. Дікенса, Е. По, А. де Сент-Екзюпері, Гі де Мопассана, В. Гауфа, М. Емінеску та ін. З опорою на сучасні лінгвістичні теорії – синонімії, референції, синтаксичної номінації та номінативної деривації – уточнено термінологічний вимір поняття ’варіантність’ як динамічної системи різнорангових одиниць (синтаксем, словосполучень, простих і складних речень), у межах якої можливі переміщення та взаємопереходи. На ґрунті кількарівневого підходу виокремлено та проаналізовано чотири типи варіантних синтаксичних одиниць, для яких характерна модифікаційна, транспозиційна, інтерверсивна й метатаксична різноструктурність і лексична тотожність співвідносних компонентів.