«Мʼяка сила» як інструмент безпекової політики в умовах сучасних глобальних викликів та загроз: на прикладі США

Abstract

У дисертаційному дослідженні проаналізовано «мʼяку силу» як інструмент безпекової політики держави в умовах постбіполярного світового порядку, що характеризується гібридизацією та інтернаціоналізацією безпекових викликів і загроз. Розкрито теоретико-концептуальні засади феномену «мʼякої сили», його кореляцію з національною безпекою, а також запропоновано авторське трактування концепції й підхід до оцінки потенціалу несилового впливу актора- держави. У роботі сформовано концептуальні рамки аналізу «мʼякої сили» в безпековому контексті, зокрема як складової «розумної сили», інструменту секʼюритизації, конкуренції та консолідації акторів міжнародних відносин. На прикладі політичного досвіду США простежено еволюцію «мʼякої сили» як безпекового інструменту, визначено її основні форми, функції, ресурси та тенденції застосування в різні періоди постбіполярної доби. На основі контент-аналізу стратегій національної безпеки США та кейс-стаді взаємодії з акторами-суперниками й союзниками виявлено можливості та обмеження «мʼякої сили» в досягненні безпекових інтересів держави, а також окреслено напрями підвищення ефективності її реалізації в сучасному міжнародному середовищі.